Перейти до вмісту

Атамась Наталія Сергіївна

Матеріал з Вікіцитат
Наталія Атамась
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Атамась Наталія Сергіївнаукраїнська науковиця у галузях зоології та екологія|екології, популяризаторка науки, орнітологиня, фахівець з гніздової біології та трофічних зв'язків водно-болотних птахів України, кандидат біологічних наук.

Про науку

[ред.]
  •  

Фундаментальна наука зазвичай не дає миттєвого практичного ефекту. Вивчення, скажімо, жуків чи мохів, чорних дір або реліктового випромінювання не поліпшить нашого фізіологічного стану і не зробить нас заможнішими – робота над створенням ліків від раку більш переконлива для платників податків, які хочуть знати, на що науковці витрачають бюджетні гроші. Та, крім того, що наука досить складна, вона ще й непередбачувана. І може статися так, що в якійсь маловідомій рослині ботанік випадково виявить речовину, котра згодом увійде до складу ефективного онкопрепарату. [1]

  •  

Науковці не можуть передбачити практичної користі від своїх досліджень. Але пересічні люди не хочуть цього чути. Вони хочуть чути про ліки від раку і про те, що від реліктового випромінювання можна буде заряджати смартфон. Завдання і обов’язок науковців – ставити запитання. Але відповіді, які вони отримують, можуть сподобатися не всім. [1]

  •  

Узагалі в нас, зоологів і ботаніків, дуже цікава робота, бо в природі все дивує і ніщо не повторюється, кожен рік відрізняється від іншого. Цим біологія подібна до космології, що досліджує один великий, приголомшливий за своїми масштабами процес, який триває мільярди років [1]

Про жінок в науці

[ред.]
  •  

Історія жінок у науці, в цілому, досить сумна й несправедлива, та, звісно, про це не можна мовчати [2]

  •  

Всюди у світі наука є надзвичайно висококонкурентною сферою діяльності: людина, яка нею займається, має бути готовою змінити низку лабораторій у різних країнах. Треба бути вільним і мобільним, але це дуже важко або й зовсім неможливо, якщо йдеться про жінку, котра має родину. У той час, коли чоловіча декретна відпустка поступово стає дедалі більш модною, все ще забувають про те, що за літніми хворими (як правило, постінсультними) родичами доглядають майже виключно жінки, опиняючись, таким чином, у ситуації обмеженого вибору. Навіть для розвинених країн ця проблема стоїть дуже гостро. [2]

  •  

Оскільки жінки в багатьох випадках схильні до самодискримінації з огляду на низьку самооцінку та невпевненість у власних силах, важливе значення у подоланні суспільних стереотипів про ґендерні ролі має позитивний приклад – історії жінок і дівчат, яким вдалося досягти успіху у професії, реалізуватись як фахівець. [2]

Про птахів

[ред.]
  •  

Люди часто порівнюють себе із живою природою. Ми спостерігаємо за тваринами і намагаємося збагнути, в чому подібні й чим відрізняємося від них. На відміну від інших тварин, птахи завжди десь поруч із нами і стали невід’ємною частиною людської культури. [3]

  •  

Досліджувати птахів дуже важливо. Тому що, по-перше, вони переносять різні небезпечні для людини інфекційні захворювання та паразитів. По-друге, завдають економічних та інших збитків, стикаючись із літаками й лініями електропередач. Але, звичайно, «пташине питання» – це питання не тільки тієї чи іншої можливої шкоди, а й великої реальної користі. Насамперед птахи знищують шкідників сільськогосподарських культур. Водночас, доведено, що спостереження за птахами та їхній спів поліпшують фізіологічний і психологічний стан, особливо у мешканців великих міст. [1]

  •  

Загалом дослідження поведінки тварин виявляє абсолютно неочевидні речі, яких і нам не завадило би повчитися. Передусім те, що емоційний інтелект – важливий. На рівних партнерських стосунках будується більшість пташиних стратегій виховання здорових нащадків. Обов’язки у парі дуже часто розподіляються порівну, немає головного і підлеглого. Птахи, гадаю, на цьому знаються як ніхто: складно знайти інших тварин, які так ретельно піклувались би про потомство і ставили його інтереси на чільне місце.[3]

  •  

У тваринному світі хребетних птахи – просто зразки батьківської турботи. Відкладання яєць і вирощування пташенят відносно невеликими тваринами потребує величезного батьківського вкладу, тому не дивно, що приблизно у 80% всіх птахів світу про малечу піклуються обоє батьків – і самець, і самиця. Тим цікавіші винятки з цього правила, а їх є чимало. [4]

  •  

Інстинкт вигодовування малих у птахів дуже сильний. Інколи це призводить до явища так званого міжвидового вигодовування, коли птахи, гнізда яких розташовані поруч з голодними пташенятами, перехресно годують не тільки своїх пташенят, але й сусідніх – геть не свого виду. Через це існує також явище, коли птах, що втратив свій виводок, може приєднатися до вигодовування чужого. [4]

  •  

Найбільш знаменита та загадкова система орієнтування – магнітне чуття птахів. Здатність птахів у буквальному сенсі «бачити» магнітні поля землі пов’язана з наявністю у сітківці їхнього ока спеціальних молекул, що утворюють складний фотохімічний комплекс. Цей комплекс активують хвилі певної довжини у синій та зеленій частині спектру, які сприймаються білками з класу криптохромів. [5]

  •  

Дослідження компасу та карти у птахів, що пов’язане з відчуттям магнітного поля, призвело до розуміння того, наскільки небезпечним для птахів, що мігрують, може бути електромагнітне забруднення на шляху їхньої міграції. Особливо велику проблему для орієнтування становлять великі міста з постійним нічним освітленням та хмарочосами, а також телекомунікаційні вежі. Магнітний компас птахів збивається над мегаполісом, що й казати про банальну небезпеку зіткнення з великими будинками, вітряками та транспортом. [5]

Про віруси

[ред.]
  •  

Ми досі дуже погано уявляємо, які зміни мають відбутися з вірусом, аби він зміг «перескочити» на нового господаря, які фактори цьому сприяють, як формується коло потенційних нових хазяїв, переносників, підсилювачів, тварин–«бродильних чанів». [6]про передумови для виникнення COVID-19 і чому він, найімовірніше, не останній

  •  

Коли Дональд Трамп або інший політик каже з високої політичної трибуни щось на кшталт «ми будемо дбати про себе та свій добробут, а всі інші хай ідуть до біса» – це небезпечна маячня. Світ вже глобалізований. Міжконтинентальне сполучення займає кілька годин, рознесені між регіонами та країнами ланцюжки виробництв і скажені потоки імпорту та експорту, зокрема сільськогосподарської продукції, переносять сотні видів – мимовільних пасажирів з вірусами «на борту». Стрімка урбанізація разом з населенням та домашніми тваринами переносить зоонози з сільської місцевості до перенаселених міст. Певні дослідження показують, що головну загрозу для розповсюдження нових вірусів для людей становлять не стихійні ринки диких тварин у країнах третього світу, а саме глобальна торгівля дикими тваринами. [6]про передумови для виникнення COVID-19 і чому він, найімовірніше, не останній

  •  

Дика природа так само глобалізується та гомогенізується. Тропічні види сунуть у північні широти. Лісові тварини адаптуються до життя у сільськогосподарських ландшафтах та містах. Перебудовуються трансконтинентальні міграційні потоки птахів. Зникають або критично фрагментуються певні природні ландшафти, вимирають цілі кластери живих організмів. На їхнє місце приходять нові, адаптивні, ті, що блискавично еволюціонують, здатні пристосовуватися до людини та шалених змін навколо, які вона спричиняє. І їхні віруси так само блискавично еволюціонують. Ми не встигаємо за ними – наші системи охорони здоров’я, наша політична свідомість, наша цивілізація. [6]про передумови для виникнення COVID-19 і чому він, найімовірніше, не останній

  •  

РНК-віруси – адаптивні, здатні до дуже швидких перебудов геному, такі, що не бояться природного довкілля, високовірулентні та мінливі – тільки чекали свого часу.
Здається, вони дочекалися. [6]про передумови для виникнення COVID-19 і чому він, найімовірніше, не останній; РНК-вірус- генетичним матеріалом якого є рибонуклеїнова кислота

Про себе

[ред.]
  •  

 


Про неї

[ред.]
  •  

 


Виноски

[ред.]


Зовнішні посилання

[ред.]
#SheSaid