Їсти, молитися, кохати

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Їсти, молитися, кохати» (англ. Eat, Pray, Love: One Woman's Search for Everything Across Italy, India and Indonesia) — мемуарний роман американської письменниці Елізабет Ґілберт про пошуки себе, свого щастя, самоідентифікацію, гармонію й релігію, випущений у 2006 році. Українською мовою вийшов у «Видавництві Старого Лева» у 2015 році в перекладі Ярини Винницької.

Цитати[ред.]

  • «Любов — це завжди складно. Та люди повинні бодай спробувати любити одне одного, дорогенька моя. І кожен повинен хоча б раз на власному досвіді відчути, що таке розбите серце. Бо розбите серце — добрий знак. Це значить, що ми принаймні намагалися любити».
  • «Життя, якщо за ним гнатися без зупину, заїздить вас до смерті. Час, якщо його переслідувати як грабіжника, поводитиметься як грабіжник».
  • «Боже, поможи, я знову у ванній, знову посеред ночі виплакую своє серце на підлозі самотності».
  • «Не залишайте собі шансу розізлитися, бо вчинивши так раз чи вдруге, ви перетворите це на тенденцію і повторюватимете цей досвід раз по раз. Звикайте бути сильними.

Джерела[ред.]

Ґілберт, Е. Їсти, молитися, кохати [Текст] / Елізабет Ґілберт ; пер. з англ. Ярини Винницької. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. — 416 с.


Bookmark-new.svg