Їсти, молитися, кохати

«Їсти, молитися, кохати» (англ. Eat, Pray, Love: One Woman's Search for Everything Across Italy, India and Indonesia) — мемуарний роман американської письменниці Елізабет Ґілберт про пошуки себе, свого щастя, самоідентифікацію, гармонію й релігію, випущений у 2006 році. Українською мовою вийшов у «Видавництві Старого Лева» у 2015 році в перекладі Ярини Винницької.

Цитати

«Щирий духовний пошук потребує і завжди потребував методичної дисципліни».

«Пошуки правди – це вам не бої без правил».

«…я вже таки сягнула віку, коли жінка має добре подумати, перш ніж запрошувати кароокого красеня до свого ліжка для того, щоб забути іншого».

«…мати дитину – це як зробити собі тату на обличчі. Ти мусиш бути стовідсотково впевнена, що це саме те, чого ти насправді хочеш».

«…слово Бог для мене найтепліше».

«Так само, коли виникає запитання про те, у якого Бога я вірю, моя відповідь завжди і повсякчас – я вірю у величного Бога».

«Справжня (мудрість) завжди дає єдину правильну відповідь на кожен окремий момент часу, і тієї ночі піти спати було саме тим, що треба було зробити».

«Якщо хочеш пізнати людину по-справжньому, розлучися з нею».

«…якщо хочеш, щоб хтось, кого ти добре знаєш, став для тебе незнайомцем, розлучись із ним».

«Залежність – риса будь-якого любовного роману, що базується на пристрасті».

«Відчайдушна любов – найважча з усіх форм любові».

«Тому що Бог ніколи не грюкне дверима перед твоїм носом, не вручивши попередньо пачки цукерок».

«Ти подивися на світ через серце. Тільки так ти пізнаєш Бога».

«Краще жити життям, загостреним з одного кінця».

«Бо неможливо існувати гармонійно між двох крайнощів».

«…чітко висловлюй свої побажання. Роби свою справу. Повір, її принаймні розглянуть і візьмуть до уваги».

«Кожне велике місто західного світу має сталий перелік речей, які можна побачити у всіх великих містах».

«Обличчя – це прозорий передавач усіх моїх думок».

«…просто безумство – вживати антидепресанти, приїхавши до Італії. Як можна тут депресувати?».

«… таблетки завжди мають бути найостаннішим пунктом із переліку всіх доступних засобів боротьби (про депресію)».

«…якщо ти не висипаєшся, то не маєш сил витягнути себе з канави…».

«Досвід нам показує, що довколишній світ – це не дитячий садочок».

«Ніколи не забувай, як ти цілком несподівано впізнала у собі власного найкращого друга».

«Гумор важко передати іноземною мовою».

«Загалом американці не вміють розслаблятися і отримувати чисту насолоду. Наша нація шукає розваг, а не насолоди».

«Краса байдикування є метою твоєї роботи, кінцевим результатом, якого всі прагнуть».

«Мистецтво перетворити зо два простих продукти на свято шлунка, чи зустріч кількох приятелів – на фестиваль. Будь-хто з талантом до щастя може це зробити, не конче багач».

«… ніколи не використовуй знову тіло чи емоції іншої людини як боксерську грушу для власних нереалізованих прагнень».

«…римські чоловіки до смішного, до болю, до абсурду прекрасні. Навіть прекрасніші за римських жінок, чесно кажучи. Італійські чоловіки чарівні тією ж чарівністю, що й французькі жінки – важлива найменша деталь на шляху до досконалості. Вони схожі на пуделів, що беруть участь у шоу. Іноді вони такі гарні, що мені хочеться аплодувати».

«Ми можемо змінити дружину, роботу, громадянство чи навіть репутацію. Але ніколи не можемо поміняти команду, за яку вболіваємо».

«Коли постарію, я би хотіла бути схожою на Рим».

«… кожен, хто був у Римі й не бачив Пантеон, неодмінно мусить іще раз привезти сюди свій зад».

«…якщо все в руках Господа і ніхто не знає, що на нас чекає».

«…тужити за подорожами, коли ти вже мандруєш, це якась жадібна параноя».

«А неаполітанські жінки – взагалі щось особливе».

«…ніхто (а надто діти) не знає, що насправді відбувається всередині подружжя».

«Але хто з нас не приносить своїх жертв?».

«Краса притягує красу».

«Не вибачайся за сльози. Без емоцій – ми просто роботи».

«Люди часто розмножуються саме з цієї причини – заради страхування від майбутніх жалів».

«…ще ніхто не вмирав від розподілу меблів».

«Найскладніше – це емоційна віддача, удар якої тебе просто вбиває; це шок від того, що ти ступаєш за межі усталеного способу життя і втрачаєш весь той затишний комфорт, що так часто утримує людей разом і назавжди. Створивши сім’ю з іншою людиною – це найзначніший в американському (чи будь-якому іншому) суспільстві спосіб, завдяки якому ми можемо утвердити нашу власну цілісність і цінність».

«…краще недосконало прожити власне життя, ніж бездоганно імітувати чуже».

«Венеція пасує для того, щоб помирати тут повільною смертю від алкоголізму або втрачати тих, кого любиве».

«Венеція прекрасна так, як прекрасні фільми Берґмана. Можна ними насолоджуватись, але не потрібно в них жити».

«Венеція – наче привид під зернистим листопадовим небом. Місто рипить і похитується, мов рибацький причал».

«Невже ти не знаєш, що найкращий спосіб зрозуміти місто і його мешканців – це дізнатися його слово?».

«День подяки – це хороше свято, щось таке, чим американці можуть легко пишатися, єдине національне свято, яке ще остаточно не скомпрометоване. Це день благодаті, подяк, єдності і, так, насолоди».

«Жодне місто не зможе існувати в мирі, навіть з найкращими законами, - писав Платон, - якщо його мешканці лише святкують, п’ють і виснажують себе одними лише любощами».

«…нічому і нікому в цьому світі не можна довіряти. Бо той світ такий продажний, брехливий, хиткий, істеричний і несправедливий, що довіряти можна тільки тому, що ти відчуваєш власними органами чуття. Тому почуття такі важливі для італійців. Тому, стверджував Барзіні, італійці толеруватимуть жахливо некомпетентних генералів, президентів, тиранів, професорів, бюрократів, журналістів і керівників промисловості, але ніколи не терпітимуть некомпетентних «оперних співаків, диригентів, балерин, повій, акторів, режисерів, кухарів, кравців…».

«У світі, де так багато хаосу, катастроф та обману, вірити можна лише красі. Тільки мистецьку досконалість не можна підкупити. Задоволенням не можна торгувати. І часом смачна страва – єдина справжня валюта».

«Світ злий і несправедливий. І спробуй-но виступити проти цієї несправедливості – принаймні тут на Сицилії, вас за це можуть замурувати у фундаменті якогось потворного будинку. Що ви можете зробити, живучи у такому світі, щоб зберегти відчуття людської гідності?».

«Вам дано життя і ваш обов’язок (а також людське призначення) віднайти щось прекрасне у житті, байдуже, яке воно маленьке».

«…збільшення однієї людини – возвеличення її життя і розширення її горизонтів – найцінніша у світі річ. Навіть якщо ти це зробила не для когось іншого, а для себе».

«Йога також це прагнення віднайти Бога через медитацію, через наукові студії, через практику мовчання, відданого служіння або через мантру – повторення священних слів на санскриті».

«…бажання – це помилка на стадії проектування».

«…людська невдоволеність – це просто хибна само ідентифікація».

«Ми нещасні, бо вважаємо себе окремими смертними істотами з власними страхами, недоліками, претензіями».

«Ми не бачимо, що всередині нас усіх є вище Я, вічне й умиротворене. Це вище Я і складає нашу справжню ідентичність, універсальну і божественну».

«Йога – це практика самовдосконалення і щоденні зусилля у намаганні відвернути свою увагу від безконечного роздумування про минуле і безперестанного переживання за майбутнє у напрямку пошуку стану вічної присутності».

«…людське життя – це особлива нагода, бо тільки у людській подобі й тільки за допомогою людського розуму можна усвідомити Бога».

«…неможливо отримати справжнє знання без посередництва гуру...».

«… коли щиро прагнеш зустріти гуру, то неодмінно його зустрінеш».

«Медитація – це одночасно якір і крила йоги».

«Молитва – це акт розмови з Богом, а медитація – акт слухання».

«Ми є те, що ми думаємо. Ваші емоції – раби ваших думок, а ви – раб ваших емоцій».

«Бога ще називають присутністю, адже Бог є тут і зараз. Єдине місце, де його можна знайти – це тут, а єдиний час – це зараз».

«Мантра має подвійну функцію. По-перше, вона дає розуму хоч якесь заняття… Ще одне завдання мантри – перевезти вас в інший стан, як на човні, через бурхливі хвилі розуму».

«...Індіанці племені лакота вважають, що дитина, яка не може спокійно сидіти, це напіврозвинута дитина».

«… будьте обережні з молитвами…, бо вони можуть здійснитися».

«Найкращий спосіб забрати в дитини іграшку – це відволікти її увагу і дати для забави щось інше. Відволікай його увагу. Замість того, щоб силою викидати думки з голови, запропонуй своєму розуму інакшу цяцьку. Щось корисніше для здоров’я».

«Але справжня половинка – це наше дзеркало, це та людина, яка звертає нашу увагу на нас самих, щоб ми змінилися. Справжня половинка – найважливіша людина у твоєму житті, бо вона руйнує стіни і дає тобі добрячого копняка».

«Усе вмирає. Ми просто належимо до тих обраних, які можуть думати про це щодня».

«У цьому світі немає проблем, які б не можна було б залагодити за допомогою гарячої ванни, склянки віскі та молитовника».

«Життя, якщо гнатися за ним без зупину, заїздить вас до смерті».

«Час, якщо його переслідувати як грабіжника, поводитиметься як грабіжник».

«…відпустити все і дозволити задоволенню увійти».

«Шукай Бога так, як людина у вогні шукає воду».

«Є тільки дві речі, через які люди завжди сперечаються впродовж усієї історії – «чи ти мене любиш?» і «хто головний?». Усе інше завжди можна якось владнати».

«…не пестити нікого, крім себе».

«Ніхто не може примусити робити те, чого ти не хочеш».

«Медитація віпассана вчить нас, що біль і незручності – невід’ємна частина цього життя, але якщо ти можеш висадити себе у спокій, як у землю, то з часом на власному досвіді осягнеш одну життєву істину: все у цьому світі – і незручне, і приємне – рано чи пізно минає».

«Хіба буває так, щоб ніщо ніде не дзижчало, щоб не відволікало і не намагалося вивести вас із рівноваги?».

«Пошук Бога – це зворотній хід звичного мирського життя».

«Віра – це старання без гарантії, це спосіб сказати – так, я наперед приймаю умови цього світу і погоджуюся з тим, чого поки що не можу осягнути своїм розумом».

«Віра – це коли ви вірите у те, чого не можете побачити, довести чи торкнутися. Віра – це щосили бігти назустріч темряві».

«Звісно, Бог уже знає, що мені потрібно».

«Молитва – як стосунки. Половина роботи на мені».

«Те, що подіяло вчора, не обов’язково подіє сьогодні. Молитви можуть пліснявіти і перетворюватися на щось нудне та рутинне, якщо ви дозволите своїй увазі застоюватись».

«Людина – не маріонетка в руках богів, як і не є стовідсотково володарем власної долі. Людина – це те і те потроху».

«Можу обирати, якими словами і яким тоном спілкуватися з людьми. І найголовніше – я можу обирати, які думати думки».

«…ти мусиш навчитися вибирати свої думки так само, як щодня вибираєш, у що одягнутися. Це та сила, яку потрібно розвивати».

«Бо якщо ти не є господарем своїх думок, тобі назавжди гарантовано великі проблеми».

«Але для родини так важливо бачити своїх дітей щасливо одруженими».

«Навіть гірше – я дійшла висновку, що це по-справжньому романтично, коли шлюб припиняє існувати у цивілізований спосіб».

«…шлюб – це операція, під час якої людей зшивають разом, а розлучення – це як ампутація, і для того, щоб усе загоїлося, потрібно багато часу».

«Провина – це лише хитрість твого его».

«… коли минуле нарешті стає минулим, відпусти».

«Як куріння згубне для наших легенів, так образа згубна для нашої душі».

«Ми, люди, проводимо священні церемонії, щоб створити безпечне місце для наших складних почуттів – радості чи горя, для того, щоб не волочити їх усюди з собою як важкий багаж».

«Тішся тим, що маєш зараз. І вчися бути весь час вдячною. Це подовжує життя».

«Найкращий спосіб забути одного, це – залізти під іншого».

«Щоб пізнати Бога, треба відректися лише від одного – почуття власної відокремленості від Бога».

«Десь на своєму життєвому шляху ви повинні змиритися з тим, що дано саме вам».

«…мудра людина завжди схожа на саму себе».

«Протягом свого життя, стверджує йога, більшість із нас переміщаються в межах трьох рівнів – денна свідомість, сон і глибокий сон без сновидінь».

«Ваш скарб – ваша досконалість – вже є в середині вас самих».

«Навіщо заганяти себе у маленьку коробочку ідентичності, якщо можна переживати власну безмежність».

«Я вірю, що за своєю суттю всі релігії світу – це спроба віднайти точну метафору, яка могла б служити переправою. Прагнучи з’єднатися з Богом, ви насправді прагнете переміститися з мирського до вічного і вам потрібна якась велична ідея, що допоможе туди перенестись».

«Гнучкість така ж важлива для осягнення Бога, як і дисципліна».

«… хоч би який спосіб вона обрала для служіння – важливо лише, щоб молитви були щирі».

«А от що я помічаю у своїх друзях: що старші вони стають, тим більше потребують чогось, у що можна вірити».

«Вважаю, що ми маємо повне право ходити і вибирати релігію, перевіряючи на смак те, що дозволить нашому духові віднайти спокій у Бозі».

«… кожна релігія світу – це одна духовна ниточка. Такі ниточки шукають одна одну, прагнучи переплестися. А коли нарешті вони всі сплетуться разом, то утворять мотузку, яка витягне нас із темного циклу історії на наступний рівень».

«Краса – це добре, вважають вони, як для жінок, так і для чоловіків. Перед красою схиляються. Краса – це безпека».

«Щоб медитувати, потрібна усмішка».

«Бо іноді сни – це просто жарти».

«…золоте – це Бог, і він теж усередині мене. Бог і те, що в мені – одне й теж».

«Всі релігії однаково корисні».

«Ніколи не сперечайся з ним про Бога. Найкраще, що ти можеш сказати – «я згодна з тобою». Потім іди додому і молися так, як тобі подобається. Ось як люди мають досягнути згоди в релігії».

«…чому це життя така дурка?».

«Людина – це демон, людина – це бог. І те, і те – правда».

«Розлучення – це дуже сумно».

«Щастя – це наслідок ваших особистих зусиль. Ви маєте боротися за нього, прагнути його, наполягати на ньому, а іноді навіть вирушити на його пошуки».

«Легко молитися у біді, а от молитися, коли всі біди вже минулися, це як ставити печатку і допомагати своїй душі міцно триматися за власні добрі здобутки».

«Причина всіх проблем і неприємностей у цьому світі – нещасливі люди».

«Усі ми потребуємо сексу».

«…як це весело – знайомитися з хлопцем, заманювати його, інтригувати прихованими запрошенням і натяками, а потім відкидати всі застереження і нехай буде, що буде».

«Нащо це все життя? Ти розумієш? Бо я – ні».

«Чому страждання ніколи не закінчуються?».

«…ми мусимо дбати про наших рідних, хоч би де вони не були».

«Коли ти їдеш світ за очі, щоб допомогти собі, то в результаті обов’язково допомагаєш…тутті (усі)».

«…не відчуваю в собі тих сил, яких потребує новий роман…Не готова я голити щодня ноги чи демонструвати своє тіло новому коханцеві. Не маю жодного бажання розповідати історію свого життя від самого початку чи перейматися тим, щоб не завагітніти…Мені здається, що у шістнадцять я почувалася значно впевненіше у стосунках, аніж тепер».

«І хоч як крути, це дві різні людини, які намагатимуться жити разом, тому труднощів не уникнути. Любов – це завжди складно. Та люди повинні бодай спробувати любити одне одного, дорогенька моя. І кожен повинен хоча б на власному досвіді відчути, що таке розбите серце. Бо розбите серце – це добрий знак. Це значить, що ми принаймні намагалися любити».

«Романтика – це коли чоловік і жінка закохуються одне в одного. Правда, іноді чоловіки закохуються в чоловіків, а жінки в жінок. Поцілунки, секс, шлюб – усі ці речі».

«Відпусти це, чуваче, бо все є досконалим так, як воно є, і Всесвіт, мала, це суцільний спокій і гармонія…».

«Секс – це весело. Секс – це потішно».

«Щоб твоє життя було врівноважене, час від часу просто необхідно втарчати рівновагу через любов».

«Красивих зовні легко знайти, а от красивих і зовні, і зсередини – ох як непросто».

«…все у цьому світі повинно належати вам».

«Кожен у цьому житті по-своєму сприймає терміновість».

«Перестати розмовляти певний час – це зробити спробу позбутися влади слів, перестати захлинатися ними і звільнитися від хворобливих мантр, що не дають нам дихати».

• «Любов — це завжди складно. Та люди повинні бодай спробувати любити одне одного, дорогенька моя. І кожен повинен хоча б раз на власному досвіді відчути, що таке розбите серце. Бо розбите серце — добрий знак. Це значить, що ми принаймні намагалися любити».
• «Життя, якщо за ним гнатися без зупину, заїздить вас до смерті. Час, якщо його переслідувати як грабіжника, поводитиметься як грабіжник».
• «Боже, поможи, я знову у ванній, знову посеред ночі виплакую своє серце на підлозі самотності».
• «Не залишайте собі шансу розізлитися, бо вчинивши так раз чи вдруге, ви перетворите це на тенденцію і повторюватимете цей досвід раз по раз. Звикайте бути сильними.

Джерела

• Елізабет Ґілберт. Їсти, молитися, кохати. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 416 с. — ISBN 978-616-679-153-9