Левицький Микола

Левицький Микола

Микола Левицький (нар. 1946) — український інженер.

Цитати

• Найгірше, коли голову піднімають ті, у кого її нема.
• Тепер не так важливо бути на доброму рахунку, як мати його.
• І мертвонароджені ідеї бувають живучими.
• На жаль, не кожне колективне рішення — результат колективного розуму.
• Часом вхід у глухий кут має вигляд тріумфальної арки.
• Стільки досвіду — і весь гіркий.
• Нулю не страшні мінуси.
• Скількох журавлів у небі врятувала синиця у жмені.
• Зависають у повітрі, як звичайно, важкі запитання.
• Часто негативні факти не тільки мають місце, а й постійну прописку.
• Природа не знає вихідних, але їх відчуває.
• Протидію породжує не лише дія, а й бездіяльність.
• Дехто здатний і між двох вогнів нагріти руки.
• Набивати собі ціну змушує почуття неповноцінності.
• Бувають не лише штатні одиниці, а й штатні нулі.
• Бувають яблуні, від яких яблуку треба відкотитися якнайдалі.
• Те, що написано на роду, треба ще правильно прочитати.
• Багатьох дратує не те, що навкруги крадуть, а те, що не діляться з ними.
• Райські плоди дістаються пекельною працею.
• Першочергове завдання нового уряду — ліквідувати наслідки діяльності попереднього.
• Історію не обов'язково переписувати. Достатньо змістити акценти.
• Всі так добре навчилися відповідати, що нема з кого й спитати.
• Якщо влада псує людину, то що вже говорити про безвладдя?
• Ми — за відкрите суспільство, але без протягів.
• Найлегше заволодіти масами тоді, коли маси нічим не володіють.
• Щоб почати з нуля, треба ще до нього дійти.
• Від частої переоцінки цінності знецінюються!
• Опуститися на землю радять ті, хто боїться висоти.
• Іноді за традиційність видають звичайні штампи.
• І брак розуму може бути грізною зброєю.
• Скільки з тих, хто носить звання, стають «так званими»!
• Для декого і чужа слава буває нелегким випробуванням.
• Демонструвати свою слабкість — право сильного.
• Не так важко змиритися зі своєю поразкою, як з чужою перемогою.
• Тепер чимало любителів легкої наживи перейшло в професіонали.
• Діти за батьків не відповідають. Просто розплачуються.
• Коли уроки історії погано засвоюються, вони повторюються.
• Демократами не народжуються, в них перефарбовуються.
• Ми всі — діти свого часу. Але не всі рідні.
• Щоб захисти честь мундира, дехто жертвує своєю власною.
• Не всі перефарбувались. Дехто просто відмився.
• Це в простих людей — брехня, у політиків — тактичний хід.
• Ковбаса — кулінарний виріб, дешева ковбаса — політичний.
• Надлишок позитивних емоцій часто призводить до негативних наслідків.
• Щоб справи у внутрішній політиці пішли на краще, треба ставитися до своїх людей, як до іноземців.
• Про фортуну найчастіше згадують, коли вона відвертається.
• Чим багатогранніше життя, тим більше гострих кутів.
• У декого і суд совісті — товариський.
• Коли слова ллються рікою, в них багато води.
• Про мертвих — або добре, або нічого, інша річ — про вічно живих.
• Вид самозахисту — самоомана.
• Святі слова чи не найбільше полюбляють грішники.
• І каліфа на годину можна визнати людиною року.
• Робота любить дурня. Але без взаємності.
• Звикають до пітьми не лише очі, а й розум.
• Гола правда рідко буває святою.
• Погано, коли правда спить. Ще гірше, коли з ким попало.
• Дійшли до повної розрухи, але мирно.
• Деяким ідеям може залишитися вірним лише той, кому зраджує пам'ять.
• Ніщо так не виснажує творчої ниви, як творчі хліби.
• За канібалізм з людським обличчям!
• Можна іти й правильною дорогою, але хто на це дасть кредити?
• Такий ми уже народ: з будь-якого табу можемо зробити шоу.
• На відміну від розуму, який може бути і штучним, дурість завжди натуральна.
• Дехто й на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив з дерева.
• Кредо бульварної преси: нижче пояса, вище колін.
• Закон зворотної сили не має. Беззаконня, схоже, також…
• Депутатська недоторканність потрібна. Хоч би з гігієнічних міркувань.

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001