Ціна

Вікіпедія

Ціна

Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, що позначає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю блага (певної цінності, зокрема й нематеріальної, як-от знання). Як грошовий вираз вартості одиниці товару, ціна виступає не лише мірилом обміну, а й універсальним сигналом, у якому втілюються зусилля, очікування та вибір учасників ринку.

Економічна думка

Карл Менгер

	Ціни ж при цьому — тільки супутні явища, симптоми економічного вирівнювання між людськими господарствами.
	— Карл Менгер^[1]

	Ціни на блага — симптоми економічного вирівнювання володіння товарами між економіками — якраз і скидаються на такі хвилі. Але сила, яка змушує їх виходити на поверхню, — остаточна і загальна причина всіх економічних рухів — прагнення людей якомога повніше задовольнити свої потреби, поліпшити своє економічне становище.
	— Карл Менгер^[1]

	Помилка, що лежить в основі перерахованих вище теорій... полягає в спробах розв’язати проблему виявлення причин нібито рівності між двома кількостями товарів. ... Тимчасом як такої рівності цінності між двома кількостями благ (рівності в об’єктивному сенсі) насправді ніде не існує.
	— Карл Менгер^[1]

	Ба більше... ціна блага — наслідок його цінності для господарюючих людей, і величина його ціни завжди визначається величиною його цінності.
	— Карл Менгер^[1]

	Що більша кількість монопольного блага, призначеного монополістом для продажу, то до все слабших конкурентів він повинен звернутися, щоб збути всю кількість, і то нижчі водночас будуть ціни одиниць монопольного блага.
	— Карл Менгер^[1]

	...правильна теорія цін... повинна бути спрямована на те, щоб показати, як господарюючі особи, у прагненні якомога повніше задовольнити свої потреби, приходять до обміну благ та певних їх кількостей одне на одного.
	— Карл Менгер^[1]

Фредерік Бастіа

	Керуючись порівняльними цінами на хліб, торгівля розподіляє його по всій країні, починаючи завжди з того пункту, де ціна найвища, тобто де відчувається найбільша потреба у хлібі.
	— Фредерік Бастіа^[2]

	Всім людям властива природна схильність завжди прагнути до дешевшої ціни, якщо цьому не перешкоджає ніяке насильство, тобто шукати те, що за однакового рівня задоволення потреб заощаджує їх зусилля та вимагає від них меншої праці...
	— Фредерік Бастіа^[2]

	Але незабаром конкуренція змушує його знизити продажну ціну свого продукту пропорційно до цього самого заощадження. І коли це відбувається, тоді вже не винахідник користується вигодою від свого винаходу, а покупець його продуктів, споживач, суспільство, а заразом і робітники, одним словом, людство.
	— Фредерік Бастіа^[2]

Фрідріх Гаєк

	Успішне поєднання знань і здібностей ... це продукт окремих людей, які наслідують тих, хто мав більший успіх, і які керуються їхніми знаками або символами, як-от: цінами, що пропонуються на продукти... — одним словом, знаками використаних результатів досвіду інших.
	— Фрідріх Гаєк^[3]

	Вільна система може пристосуватися до майже будь-якого набору даних... доки функціонує механізм пристосування. І переважно саме зміни в цінах спричинюються до необхідного пристосування.
	— Фрідріх Гаєк^[3]. — С. 234.

	Будь-яке пряме втручання уряду в регулювання цін несумісне з функціонуванням вільної системи... Неможливо фіксувати ціни відповідно до постійних правил, які ефективно керуватимуть виробництвом.
	— Фрідріх Гаєк^[3]. — С. 233.

	Вільна система заперечує цінове й кількісне регулювання не через економічну вигоду ... а через те, що цей вид регулювання не можна застосовувати нормативно, бо за своєю справжньою природою він здійснюється дискреційно і свавільно.
	— Фрідріх Гаєк^[3]. — С. 233.

	Ринок загалом пропонує за послуги будь-якого виду ту вартість, яку вони мають для тих, кому потрібні; але не завжди відомо, чи варто було пропонувати так багато за ці послуги.
	— Фрідріх Гаєк^[3]. — С. 102.

	У наших ділових взаєминах ми сподіваємося на винагороду не відповідно до наших суб'єктивних заслуг, а відповідно до того, наскільки наші послуги цінні для них [інших людей].
	— Фрідріх Гаєк^[3]. — С. 103.

	Через прискорення темпів підвищення цін методи калькуляції капіталу та собівартости, які покладено в основу всього ділового планування, мали б невдовзі втратити своє значення.
	— Фрідріх Гаєк^[3]. — С. 339.

Людвіг фон Мізес

Соціалізм (1922)

	Економіка як наука виникла з обговорення грошових цін на товари та послуги.
	— Людвіг фон Мізес^[4]

	Тільки через раціоналізацію, притаманну економічному розрахунку, заснованому на використанні грошей, людський розум міг прийти до розуміння і простежити закони людської діяльності.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 95.

	Ринкові ціни на всі чинники виробництва приписують кожному з них вагу, що відповідає його участі у виробництві.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 51.

	Де немає ринку, там немає системи цін, а де немає системи цін, там не може бути економічного розрахунку.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 113.

	В суспільстві, яке відмовляється від вільного ціноутворення на виробничі блага, раціональне виробництво стає неможливим.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 102.

	Суб’єктивну оцінку одного індивіда неможливо безпосередньо порівняти з суб’єктивною оцінкою інших. Вона стає придатною для порівняння лише як обмінна цінність, що виявляється в результаті взаємодії суб’єктивних оцінок усіх, хто бере участь у купівлі-продажу.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 98.

	Ринок — це демократія, в якій кожна копійка є виборчим бюлетенем.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 391.

	Тільки споживач має владу командувати.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 391.

	Прибуток і збиток — це інструменти, за допомогою яких споживачі тримають под контролем будь-яку підприємницьку діяльність.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 469.

	Необхідно щоб хтось визначав, що має вироблятися. Якщо це не будуть споживачі, через свій попит і пропозицію на ринку, то це зробить держава методом примусу.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 479.

	Єдина особливість монополії полягає в тому, що за певної форми кривої попиту максимальний чистий прибуток досягається за вищої ціни, ніж це було б у випадку конкуренції між продавцями.
	— Людвіг фон Мізес^[4]. — С. 341.

Людська діяльність (1949)

	Ціни – це ринкове явище… Вони є підсумком певної сукупності ринкових даних, дій і реакцій учасників ринкового суспільства. Марно розмірковувати про те, якими були б ціни, якби деякі визначальні показники були б іншими… Не менш марно розмірковувати про те, якими мають бути ціни.
	— Людвіг фон Мізес^[5]

	Будь-яка ціна, визначена на ринку, є необхідним результатом взаємодії діючих сил, тобто попиту та пропозиції. Якою б не була ринкова ситуація, що сформувала цю ціну, для неї ціна завжди адекватна, справжня і реальна.
	— Людвіг фон Мізес^[5]

Ганс-Герман Хоппе

	Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією...
	— Ганс-Герман Хоппе^[6]

	Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва...
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 37.

	Витрати на дію — це ціна, яку доводиться платити за те, що доводиться віддавати перевагу одному способу дії над іншим, і вона дорівнює цінності, що надається найціннішій меті, яка не може быть реалізована...
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 135.

	Встановлюються максимальні ціни, а чи мінімальні — в будь-якому випадку контроль над цінами веде до відносного зубожіння.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 95.

	Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 99.

	Без контролю над цінами ціни прямували б за цими змінами і таким чином створювали б стимул для постійного переходу від менш цінних виробництв до більш цінних.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 98.

	Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 207–208.

	Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 210–211.

	Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 212.

	...інтерес споживача полягає в тому, щоб праця і торгівля залишалися вільними, тому що свобода праці і торгівлі мають своїм неминучим і постійним результатом максимальне зниження цін.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 215.

	Тільки якщо ціни на всі товари і послуги... будуть заморожені... видається можливим зберегти існуючий порядок розподілу... не дивно, що ціна, яку доводиться платити за такий повномасштабний консерватизм, є навіть вищою, ніж ціна лише часткового контролю над цінами.
	— Ганс-Герман Хоппе^[6] — С. 96–97.

У літературі та фольклорі

	Ціни, може, й доступні — грошей нема!
	— Олександр Перлюк^[7]

	Ціна порядності в усі часи висока. А втім, і тут діє загальний економічний закон: чим менше товару, тим більший попит, тим вища ціна.
	— Ірина Вільде^[8]

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Менгер К. Основи економічної науки / пер. з англ. — К. : WellBooks, 2022. — 312 с. — ISBN 978-617-95113-4-9. — С. 182.
↑ ^а ^б ^в Бастіа Ф. Що ми бачимо і чого не бачимо / пер. з франц. — К. : WellBooks, 2021. — 248 с. — ISBN 978-617-95113-2-5. — С. 49.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Гаєк Ф. А. Конституція свободи / Пер. з англ. М. Олійник та А. Королишина. — Львів: Літопис, 2002. — 556 с. — ISBN 966-7007-44-7. — С. 36.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Мізес Л. фон. Соціалізм / пер. з англ. С. Рачинський. — К. : Well Books, 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-13-0. — С. 95.
↑ ^а ^б Mises, L. v. (1998). Human Action: A Treatise on Economics. Scholar’s Edition. — Part 4, Chapter 16, Section 13: Prices and Income
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Хоппе Ганс-Герман. Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9. — С. 10.
↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Просвіта, 2001.
↑ Словник економічної афористики / уклад.: А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — С. 364

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Menger2022-1] а ^б ^в ^г ^д ^е Менгер К. Основи економічної науки / пер. з англ. — К. : WellBooks, 2022. — 312 с. — ISBN 978-617-95113-4-9. — С. 182.

[Bastiat2021-2] а ^б ^в Бастіа Ф. Що ми бачимо і чого не бачимо / пер. з франц. — К. : WellBooks, 2021. — 248 с. — ISBN 978-617-95113-2-5. — С. 49.

[Hayek2002-3] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Гаєк Ф. А. Конституція свободи / Пер. з англ. М. Олійник та А. Королишина. — Львів: Літопис, 2002. — 556 с. — ISBN 966-7007-44-7. — С. 36.

[MisesSocialism2024-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Мізес Л. фон. Соціалізм / пер. з англ. С. Рачинський. — К. : Well Books, 2024. — 527 с. — ISBN 978-617-8264-13-0. — С. 95.

[Mises1998-5] а ^б Mises, L. v. (1998). Human Action: A Treatise on Economics. Scholar’s Edition. — Part 4, Chapter 16, Section 13: Prices and Income

[Hoppe2024-6] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Хоппе Ганс-Герман. Теорія соціалізму і капіталізму / пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського. — К. : WellBooks, 2024. — 256 с. — ISBN 978-617-8264-10-9. — С. 10.

[7] Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Просвіта, 2001.

[8] Словник економічної афористики / уклад.: А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — С. 364

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]