Магучіх Ярослава Олексіївна

Ярослава Магучіх

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Яросла́ва Олексі́ївна Магучіх (нар. 19 вересня 2001 року, Дніпропетровськ) — українська легкоатлетка, що спеціалізується на стрибках у висоту, чемпіонка Європи з легкої атлетики в приміщенні (2021), чемпіонка Європи серед юніорів, чемпіонка світу та Європи серед юнаків, рекордсменка світу серед юніорів (вікова група до 20 років).

Цитати

Взагалі, у спорт мене віддали радше для того, щоб могла десь діти свою енергію. Я була дуже непосидючою, постійно бігала – і на вулиці, і по квартирі. Врешті сестрі набридло на це дивитися і вона запропонувала піти з нею на легку атлетику.

Звісно, хочеться підібратися до світового рекорду і навіть вище стрибати. Ще кілька років тому я дивилася на свої теперішні результати і думала, що це недосяжно. А коли в Досі була встановлена планка, я підійшла подивитися і подумала, що це не так і високо, можна стрибнути.

Коли я ішла в спорт, то взагалі не знала, що існує стадіон з 400-метровими доріжками. Стадіон гарний, з трибунами. Такого в нас у Дніпрі тоді ще не було. У спортивній школі, де починала займатися, бігове коло мало довжину 250 метрів. Тому про якісь мрії не було й мови. Про те, якими можуть бути перспективи, я й не відала.

Перед стрибком я обов'язково маю подивитися на тренера, після цього заспокоююся. Звісно, дивлюся ще на планку, а далі вже можу бігти. Після цього результат вже залежить тільки від того, що я напрацювала на тренуваннях.

Слідкую за всіма видами спорту, але виділити когось особисто дуже важко. Дивлюся і великий теніс, і легку атлетику, і зимові види спорту. Дуже багато українських спортсменів мають топ-рівень. Коли я дивилася зимову Олімпіаду, то не розуміла, як можна виробляти такі космічні речі.

Сучасні люди вже чітко усвідомлюють, що спорт колись закінчиться і доведеться постати перед потребою займатися чимось іншим. Відповідно обираємо й пріоритети. Зациклюватися не можна, треба розвиватися всесторонньо.

То відносно нещодавно, коли дивилася трансляції змагань за участю Юлії Левченко, дивувалася: «Вау, так можна виступати?» Саме на прикладі Юлі до мене й прийшло розуміння, що можна стрибати і досягати високих результатів.

У кожного спортсмена своя техніка, хтось може стрибати з однієї технікою, хтось – з іншою. Комусь зручно, комусь не зручно. На тренуваннях ми не женемося за максимальними результатами, більше 1,90 чи 1,92 м я не брала. Головне відпрацювати техніку стрибка і бути психологічно готовою до збільшення висоти. Потім, коли планка піднімається вище, спортсмен показує все, що він напрацював на тренування.