Білодід Дар'я Геннадіївна

Білодід Дар'я Геннадіївна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Дарія Геннадіївна Білодід (нар. 10 жовтня 2000, Київ) — українська дзюдоїстка, бронзова призерка Олімпійських ігор 2020 року, чемпіонка Європи, чемпіонка світу та дворазова чемпіонка Європи серед кадетів.

Цитати Дар'ї Білодід

Азербайджан, Грузія, Арабські Емірати. Звичайно, це великі гроші, але для мене це не головне. Головне — золото, коли піднімається мій прапор. Це важливіше, ніж гроші. — Про країни, які переманювали до своїх команд.

Важливо думати не про те, як розрахувати ефектну амплітуду, а налаштуватися — і показати на змаганнях те, над чим довго працював. Головне — думати головою й не дозволяти емоціям переважити.

Мене надихає Сергій Назарович Бубка, адже він завжди вміє підібрати правильні слова для мотивації, за що я йому вдячна.

Техніку й гарну фізичну форму можна здобути згодом, а характер — ні. Я виграла чемпіонати світу та Європи не тому, що була сильнішою від інших. Просто вмію зібратися в потрібний момент.

Я дуже люблю свою країну, я патріотка. Звичайно, у нас є фінансові проблеми. У нас немає хороших олімпійських баз, у нас дуже погані умови. Якби інші країни подивилися, як ми тренуємося, вони були б шоковані. Але мені все одно дуже приємно, коли я стою на п'єдесталі і грає гімн саме моєї країни. Для мене це дуже важливо.

Якщо хочеться відпочити, я нагадую собі, що в цей час суперники тренуються і стають сильнішими. Це мотивує тренуватися вдвічі інтенсивніше, ніж вони.

Я обожнюю своїх батьків і навіть уявити не можу інших людей в ролі моїх тренерів. Я до них звикла, ми завжди разом і завжди одне одного підтримуємо. І я дійсно вважаю їх найкращими тренерами і професіоналами своєї справи.

Я почуваюся щасливою: маю улюблену справу, мене оточують добрі люди, я кайфую від свого життя. У ньому постійно щось відбувається — я в русі.

У дзюдо оцінюють не зовнішність, а боротьбу.

Два тренування на день. Щодня, крім неділі. Ранкове — дві години, вечірнє — три з половиною — Як накачати якісний прес.

Друге місце для мене — поразка.

Батьки — це моя головна сила: вони знають, що варто мені сказати на змаганнях.

На перших своїх дитячих змаганнях я змагалася з хлопцями і завоювала друге місце: дуже сильно засмутилася.

На тренуваннях тренуюся з хлопцями, адже вони здатні більше витримати.

Я не думаю про свою зовнішність, коли виходжу на килим — лиши я і опонентка.

Спортсмен повинен бути розумним, повинен навчатися.

Я не уявляю свого життя без спорту.

Моя мета — «золото» на Олімпіаді в Токіо.

Про неї

	Вболіваю за Анжеліку Терлюгу, Дар'ю Білодід. Дівчата у нас такі яскраві. Хлопці, звісно, теж дуже круті, але дівчата для мене – це просто топ. Вони роблять все можливе, щоб на нас звертали увагу не тільки як на красивих дівчат, а й успішних спортсменок.
	— Марина Бех-Романчук