Хуана Інес де ла Крус

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуана Інес де ла Крус
Sor Juana by Miguel Cabrera.png
Портрет Хуани Інес де ла Крус, близько 1750 року
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Хуана Інес де Асбахе і Рамірес де Сантільяна (ісп. Juana Inés de Asbaje y Ramírez de Santillana), більш відома як Сестра Хуана Інес де ла Крус (ісп. Sor Juana Inés de la Cruz) (12 листопада 1651, Сан-Мігель де Непантла, Мексика — 17 квітня 1695, монастир Святого Ієроніма) — мексиканська поетеса, черниця-єронімітка.

Цитати з творів[ред.]

  •  

Давно вже не дивують нас
чиїсь екстравагантні вчинки:
ні прикра нерозважність жінки,
ні закоханця викрутас[1][2].

З комедії ситуацій «Пристрасті в домі»
  •  

Про тебе спомин – то спокути знак:
ненавидить душа моя зболіла
не лиш тебе, але й себе відтак[3][2].

  •  

Та все намарно: ти – як квітка в полі,
розгойдувана на семи вітрах,
безплідна спроба опиратись долі,
безглуздий намір подолати страх[4][5].

  •  

Ти ж не спромігся на таку звитягу;
моя безпам’ять – це не забуття,
це глузд тобі висловлює зневагу[6][2].

З вірша «Не слід плутати зневагу і забуття»

Цитати про Хуану Інес де ла Крус[ред.]

  •  

Її світ – стабільно бінарний. Вона цю властивість закидає всьому, з чим має справу, всьому без винятку. Уже в назвах її віршів дуальність постійно означена – любити й забути; гідний і негідний; ревнощі й розпука; каяття і пристрасть; здоровий глузд і закоханість; смерть і пам'ять, etc. Ці пари в неї ніколи не постають як причина і наслідок, вони не існують за законами діалектики – творячи певну єдність, щоби протистояти одна одній усередині цієї єдності. Все тут чітко розмежоване: оце ревнощі – а це туга від розлуки; оце забуття – а це зневага; оце розум – а це розважливість; оце нелюб, який мені докучає, – а це коханий, якому вже набридла я сама[5]. — З есею «Хуана Інес де ла Крус»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

У поезіях де ла Крус – завжди аналітик, часом поривчастий, часом відсторонений. Що б їй під руку не потрапило все треба розібрати до найменших елементів, подивитись, як воно працює, а частіше – поглянути на детальки у себе в руках, здивуватись: «А чому воно більше не працює? – та й піти шукати інших дослідів, і досвідів, і об’єктів для вівісекції[5]. — З есею «Хуана Інес де ла Крус»

  — Ганна Улюра

Примітки[ред.]

  1. Пер. Сергія Борщевського
  2. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 61
  3. Пер. Сергія Борщевського
  4. Пер. Сергія Борщевського
  5. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 60
  6. Пер. Сергія Борщевського

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg