Перейти до вмісту

Умар ібн аль-Хаттаб

Матеріал з Вікіцитат
Умар ібн аль-Хаттаб
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Умар ібн аль-Хаттаб з дому Адієв (араб. عمر ابن الخطاب‎‎; `Umar ibn al-Khattāb) бл. 586–589 — 7 листопада 644) — 2-й мусульманський правовірний халіф. Був будівничим арабської імперії. За його правління араби завоювали Палестину, Сирію, Межиріччя, Західний Іран, Єгипет. Встановив закони, що забезпечили відносно малочисельним завойовникам особливий статус, заклав основні засади мусульманського права, ввів ісламський календар (637).

Цитати

[ред.]
  •  

Нехай вас не звабить той, хто читає Коран, бо це слова, які ми вимовляємо. Однак дивіться на того, хто чинитьє відповідно до Корану[1]!

  •  

Гідність благодіяння полягає в негайному його вчиненні, без запізнення[1].

  •  

Будь сильним, не проявляючи суворості, і будь м'яким, не проявляючи слабкості[1].

  •  

Якщо ви не живете так, як вірите, то почнете вірити так, як ви живете[1].

  •  

Я розумію рівень розуму людини по тому, як вона задає питання[1].

  •  

Тому, хто позбудеться порожньої балаканини, буде подарована мудрість. Тому, хто позбудеться звички проявляти зайву цікавість, будуть подаровані скромність і смиренність. Тому, хто позбудеться звички вишукувати недоліки у інших людей, буде дарована здатність виправляти вади власної душі[1].

  •  

Що є земний світ в порівнянні з вічним? Щось на кшталт стрибка зайця[1].

  •  

Половина розсудливості — підтримання добрих відносин з людьми. Половина знання — питання, поставлене своєчасно. Половина життя — передбачливість[1].

  •  

Я бачив багато друзів, але цінніше друга, ніж тримати рот на замку, не бачив. Я бачив багато одягу, але цінніше одягу, ніж благочестя, не бачив. Я бачив багато багатств, але цінніше багатства, ніж достаток, не бачив. Я бачив багато добра, але цінніше добра, ніж повчання, не бачив. Я бачив багато їжі, але смачніше їжі, ніж терпіння, не бачив.[1].

  •  

Згадуйте про Аллаха частіше — бо це зцілення, і остерігайтеся згадувати людей — бо це хвороба[1].

  •  

Хто багато розмовляє і сміється, такий помиляється, хто багато помиляється, у того пропадає сором'язливість, у кого пропадає сором'язливість, у того зменшується Богобоязливість, у кого зменшується Богобоязливість, у того вмирає серце[1].

Примітки

[ред.]