Розсудливість

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алегорія розсудливості. Тіціан. Пояснювальний напис вгорі означає: «Виходячи з минулого, людина діє розсудливо в сьогоденні, щоб не пошкодити майбутньому»
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Розсудливість (обачність) — моральна якість та одна з чотирьох кардинальних чеснот (за схемою Платона, Святого Амвросія та Томи Аквінського), проявляється і полягає в тому, щоб вміти побачити, де є добро, а де зло. Добро прийняти, а зло відкинути. Бо зло дуже часто, практично завжди, маскується під добро. Воно не приходить явно і не показує себе, що воно є зло. Воно намагається показати себе добром, що так треба робити, бо всі так роблять, і таким чином змусити людину чинити зло.

Цитати[ред.]

  •  

Розсудливість батька є найдієвіша настанова для дітей[1].

  Демокріт
  •  

Люди вигадали ідола випадку, щоби використовувати його як привід, що приховує їх власну нерозсудливість[2].

  Демокріт
  •  

Розсудливість — це затишна брехня[3].

  Сьюзен Зонтаґ
  •  

Розсудливість — це моя броня[4].

  Філ Кемпбелл

Примітки[ред.]

  1. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 112-118.
  2. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 234
  3. Сьюзен Зонтаг на aphorism.org.ua
  4. Рок-цитати. Філ Кемпбелл

Джерела[ред.]

  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8


Bookmark-new.svg