Стефан Цвейг

Стефан Цвейг

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Стефан Цвейг (Штефан Цвайґ, нім. Stefan Zweig; 1881–1942) — австрійський письменник, критик, автор численних белетризованних біографій.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

Будь-яка віра, що служить грошовим інтересам або владі, бере гріх на душу.

В

Великий відчай завжди породжує велику силу.

Вельми легко вважати себе великою людиною, якщо ваш мозок не обтяжений ані найменшою підозрою, що на світі жили колись Рембрандт, Бетховен, Данте і Наполеон.

Д

Дурень частіше, ніж розумна людина, виявляється злим.

Є

Є два роди співчуття. Одне — малодушне і сентиментальне, воно, по суті, не що інше, як нетерпіння серця, що поспішає скоріше позбутися обтяжливого відчуття при вигляді чужого нещастя; це не співчуття, а лише інстинктивне бажання захистити свій спокій від страждань ближнього. Але є й інше співчуття — істинне, яке вимагає дій, а не сентиментів, воно знає, чого хоче, і сповнене рішучості, страждаючи і співчуваючи, зробити все, що в людських силах і навіть понад їх.

Ж

Жінці пробачають балакучість — їй не пробачають її правоту.

Жодна провина не може бути забута, поки про неї пам'ятає совість.

Жодна людська думка, навіть якщо вона далеко вийшла за межі розумного, не втрачає у віках своєї творчої сили.

З

Закінчення будь-якої справи завжди приємне.

І

І ніщо так не виявляє характер людини, як випробування золотом успіху і вогнем невдачі.

К

Коли людина молода, їй завжди здається, що хвороба і смерть загрожують кому завгодно, але тільки не їй.

Краще сміливо і незалежно обрати небезпечний шлях, ніж ціною приниження — безпечний.

Л

Лише удар, який відкидає назад, надає людині всю її наступальну силу.

Людина відчуває сенс і мету власного життя, лише коли усвідомить, що потрібна іншим.

М

Мистецтво взаємного розуміння — це найважливіше мистецтво в людських відносинах.

Н

Незнання тисяч людей означає більше, ніж правота одного.

Навіть найжорстокіший батіг б'є не так боляче, якщо ти бачиш, що він з тією ж силою обрушується на спину ближнього.

Наші рішення в набагато більшій мірі залежать від середовища і обставин, ніж ми самі схильні в тому собі зізнатися, а наш образ думок значною мірою лише відтворює раніше сприйняті враження і впливи.

Навіть коли митець без упину віддається мріям, у ньому не спить тверезий наглядач.

Найвірнішим мірилом будь-якої сили є спротив, який вона долає.

Несвідоме — найглибша таємниця кожної людини.

Найсильніша людина — це людина єдиної думки.

Немає нічого більш жахливого, ніж самотність серед людей.

П

Політика в усі часи була наукою парадоксів. Їй чужі прості, розумні й природні рішення: створювати труднощі — її пристрасть, сіяти ворожнечу — її покликання.

Політика і розум рідко йдуть одним шляхом.

Р

Радикальне ніколи не дає щастя, воно несе із собою тільки визначеність.

С

Страх гірше покарання, тому що покарання — завжди щось конкретне, і, будь воно тяжке або легке, воно все ж краще, ніж нестерпна невизначеність, ніж моторошна нескінченність очікування.

Сумнів — це найлютіший ворог людського знання.

Т

Так мало людей у політиці, в науці, у мистецтві, філософії, навіть з числа найбільш сміливих, які здатні мужньо і відкрито зізнатися, що вчорашні їхні погляди були помилкою і нісенітницею.

Темні, звивисті шляхи обирає часом історія, але неминуче здійсняться її розумні цілі, незмінна історична необхідність вступає у свої права.

Тільки слабкі натури підкорюються і забувають, сильні ж збентежені і викликають на нерівний бій всесильну долю.

Той, хто сам претендує на всі свободи і права, не налаштований визнавати їх для інших ні внутрішньо, ні зовні.

Тому, хто не боїться ризику, часто приходить на допомогу випадок.

У

У найгіршому, що трапляється на світі, винні не зло і жорстокість, а майже завжди лише слабкість.

Х

Хіба вузьке визначення «гра» не образливо для шахів? Проте це і не наука, і не мистецтво, вірніше, щось середнє, що витає між двома цими поняттями.

Щ

Щоб ми не робили, нами найчастіше керує саме марнославство, і слабкі натури майже ніколи не можуть встояти перед спокусою зробити щось таке, що з боку виглядає як прояв сили, мужності та рішучості.

Я

Якби всі ми знали все те, що говорять про всіх нас, ніхто ні з ким би не розмовляв.

Якщо людина бажає чогось так палко, вона доб'ється свого, Бог допоможе їй.

Джерела

• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7