Стефан Цвейг
Стефан Цвейг | |
![]() | |
![]() | |
![]() |
Стефан Цвейг (Штефан Цвайґ, нім. Stefan Zweig; 1881–1942) — австрійський письменник, критик, автор численних белетризованних біографій.
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати[ред.]
Б[ред.]
В[ред.]
Великий відчай завжди породжує велику силу[2]. |
Д[ред.]
Є[ред.]
Є два роди співчуття. Одне — малодушне і сентиментальне, воно, по суті, не що інше, як нетерпіння серця, що поспішає скоріше позбутися обтяжливого відчуття при вигляді чужого нещастя; це не співчуття, а лише інстинктивне бажання захистити свій спокій від страждань ближнього. Але є й інше співчуття — істинне, яке вимагає дій, а не сентиментів, воно знає, чого хоче, і сповнене рішучості, страждаючи і співчуваючи, зробити все, що в людських силах і навіть понад їх[3]. |
Ж[ред.]
З[ред.]
Закінчення будь-якої справи завжди приємне[3]. |
І[ред.]
К[ред.]
Краще сміливо і незалежно обрати небезпечний шлях, ніж ціною приниження — безпечний[3]. |
Л[ред.]
Лише удар, який відкидає назад, надає людині всю її наступальну силу[3]. |
М[ред.]
Н[ред.]
Незнання тисяч людей означає більше, ніж правота одного.[1] |
Навіть найжорстокіший батіг б'є не так боляче, якщо ти бачиш, що він з тією ж силою обрушується на спину ближнього[3]. |
Наші рішення в набагато більшій мірі залежать від середовища і обставин, ніж ми самі схильні в тому собі зізнатися, а наш образ думок значною мірою лише відтворює раніше сприйняті враження і впливи[3]. |
Навіть коли митець без упину віддається мріям, у ньому не спить тверезий наглядач.[4] |
Найвірнішим мірилом будь-якої сили є спротив, який вона долає.[1] |
Несвідоме — найглибша таємниця кожної людини.[1] |
Немає нічого більш жахливого, ніж самотність серед людей[3]. |
П[ред.]
Політика в усі часи була наукою парадоксів. Їй чужі прості, розумні й природні рішення: створювати труднощі — її пристрасть, сіяти ворожнечу — її покликання[3]. |
Політика і розум рідко йдуть одним шляхом[3]. |
Р[ред.]
С[ред.]
Т[ред.]
Темні, звивисті шляхи обирає часом історія, але неминуче здійсняться її розумні цілі, незмінна історична необхідність вступає у свої права[3]. |
Тільки слабкі натури підкорюються і забувають, сильні ж збентежені і викликають на нерівний бій всесильну долю[3]. |
Той, хто сам претендує на всі свободи і права, не налаштований визнавати їх для інших ні внутрішньо, ні зовні[3]. |
Тому, хто не боїться ризику, часто приходить на допомогу випадок[3]. |
У[ред.]
У найгіршому, що трапляється на світі, винні не зло і жорстокість, а майже завжди лише слабкість[3]. |
Х[ред.]
Щ[ред.]
Щоб ми не робили, нами найчастіше керує саме марнославство, і слабкі натури майже ніколи не можуть встояти перед спокусою зробити щось таке, що з боку виглядає як прояв сили, мужності та рішучості[3]. |
Я[ред.]
Якби всі ми знали все те, що говорять про всіх нас, ніхто ні з ким би не розмовляв[3]. |
Примітки[ред.]
- ↑ а б в г д е ж и к л Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 56-57.
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 33
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа 25 цитат "дослідника людських душ" Стефана Цвейга
- ↑ О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания / сост. Е. С. Райзе. — Ленинград: Музыка, 1969. — С. 65
- ↑ 25 найкращих цитат про шахи
Джерела[ред.]
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7