Стефан Цвейг

Матеріал з Вікіцитат
Стефан Цвейг
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Стефан Цвейг (Штефан Цвайґ, нім. Stefan Zweig; 1881–1942) — австрійський письменник, критик, автор численних белетризованних біографій.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати[ред.]

Б[ред.]

  •  

Будь-яка віра, що служить грошовим інтересам або владі, бере гріх на душу.[1]

В[ред.]

  •  

Великий відчай завжди породжує велику силу[2].

  •  

Вельми легко вважати себе великою людиною, якщо ваш мозок не обтяжений ані найменшою підозрою, що на світі жили колись Рембрандт, Бетховен, Данте і Наполеон[3].

Д[ред.]

  •  

Дурень частіше, ніж розумна людина, виявляється злим[3].

Є[ред.]

  •  

Є два роди співчуття. Одне — малодушне і сентиментальне, воно, по суті, не що інше, як нетерпіння серця, що поспішає скоріше позбутися обтяжливого відчуття при вигляді чужого нещастя; це не співчуття, а лише інстинктивне бажання захистити свій спокій від страждань ближнього. Але є й інше співчуття — істинне, яке вимагає дій, а не сентиментів, воно знає, чого хоче, і сповнене рішучості, страждаючи і співчуваючи, зробити все, що в людських силах і навіть понад їх[3].

Ж[ред.]

  •  

Жінці пробачають балакучість — їй не пробачають її правоту[3].

  •  

Жодна провина не може бути забута, поки про неї пам'ятає совість[3].

  •  

Жодна людська думка, навіть якщо вона далеко вийшла за межі розумного, не втрачає у віках своєї творчої сили.[1]

З[ред.]

  •  

Закінчення будь-якої справи завжди приємне[3].

І[ред.]

  •  

І ніщо так не виявляє характер людини, як випробування золотом успіху і вогнем невдачі.[1]

К[ред.]

  •  

Коли людина молода, їй завжди здається, що хвороба і смерть загрожують кому завгодно, але тільки не їй[3].

  •  

Краще сміливо і незалежно обрати небезпечний шлях, ніж ціною приниження — безпечний[3].

Л[ред.]

  •  

Лише удар, який відкидає назад, надає людині всю її наступальну силу[3].

  •  

Людина відчуває сенс і мету власного життя, лише коли усвідомить, що потрібна іншим[3].

М[ред.]

  •  

Мистецтво взаємного розуміння — це найважливіше мистецтво в людських відносинах.[1]

Н[ред.]

  •  

Незнання тисяч людей означає більше, ніж правота одного.[1]

  •  

Навіть найжорстокіший батіг б'є не так боляче, якщо ти бачиш, що він з тією ж силою обрушується на спину ближнього[3].

  •  

Наші рішення в набагато більшій мірі залежать від середовища і обставин, ніж ми самі схильні в тому собі зізнатися, а наш образ думок значною мірою лише відтворює раніше сприйняті враження і впливи[3].

  •  

Навіть коли митець без упину віддається мріям, у ньому не спить тверезий наглядач.[4]

  •  

Найвірнішим мірилом будь-якої сили є спротив, який вона долає.[1]

  •  

Несвідоме — найглибша таємниця кожної людини.[1]

  •  

Найсильніша людина — це людина єдиної думки.[1]

  •  

Немає нічого більш жахливого, ніж самотність серед людей[3].

П[ред.]

  •  

Політика в усі часи була наукою парадоксів. Їй чужі прості, розумні й природні рішення: створювати труднощі — її пристрасть, сіяти ворожнечу — її покликання[3].

  •  

Політика і розум рідко йдуть одним шляхом[3].

Р[ред.]

  •  

Радикальне ніколи не дає щастя, воно несе із собою тільки визначеність.[1]

С[ред.]

  •  

Страх гірше покарання, тому що покарання — завжди щось конкретне, і, будь воно тяжке або легке, воно все ж краще, ніж нестерпна невизначеність, ніж моторошна нескінченність очікування[3].

  •  

Сумнів — це найлютіший ворог людського знання[3].

Т[ред.]

  •  

Так мало людей у політиці, в науці, у мистецтві, філософії, навіть з числа найбільш сміливих, які здатні мужньо і відкрито зізнатися, що вчорашні їхні погляди були помилкою і нісенітницею.[1]

  •  

Темні, звивисті шляхи обирає часом історія, але неминуче здійсняться її розумні цілі, незмінна історична необхідність вступає у свої права[3].

  •  

Тільки слабкі натури підкорюються і забувають, сильні ж збентежені і викликають на нерівний бій всесильну долю[3].

  •  

Той, хто сам претендує на всі свободи і права, не налаштований визнавати їх для інших ні внутрішньо, ні зовні[3].

  •  

Тому, хто не боїться ризику, часто приходить на допомогу випадок[3].

У[ред.]

  •  

У найгіршому, що трапляється на світі, винні не зло і жорстокість, а майже завжди лише слабкість[3].

Х[ред.]

  •  

Хіба вузьке визначення «гра» не образливо для шахів? Проте це і не наука, і не мистецтво, вірніше, щось середнє, що витає між двома цими поняттями[5].

Щ[ред.]

  •  

Щоб ми не робили, нами найчастіше керує саме марнославство, і слабкі натури майже ніколи не можуть встояти перед спокусою зробити щось таке, що з боку виглядає як прояв сили, мужності та рішучості[3].

Я[ред.]

  •  

Якби всі ми знали все те, що говорять про всіх нас, ніхто ні з ким би не розмовляв[3].

  •  

Якщо людина бажає чогось так палко, вона доб'ється свого, Бог допоможе їй[3].

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е ж и к л Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 56-57.
  2. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 33
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа 25 цитат "дослідника людських душ" Стефана Цвейга
  4. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания / сост. Е. С. Райзе. — Ленинград: Музыка, 1969. — С. 65
  5. 25 найкращих цитат про шахи

Джерела[ред.]

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7