Самотність

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Картина А. Манна «Самотня дорога».
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Само́тність — соціально-психологічне явище, емоційний стан людини, пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми та / або зі страхом їх втрати в результаті вимушеної або наявної психологічної причини соціальної ізоляції. У рамках цього поняття розрізняють два різних феномени — позитивна (самітність) і негативна (ізоляція) самотність, однак найчастіше поняття самотності має негативні конотації.

Цитати[ред.]

  •  

В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать[1]. — "В неволі, в самоті немає..."

  Шевченко Тарас Григорович
  •  

Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі[2].

  Франко Іван Якович
  •  

Самотність не можна вилікувати галасливою компанією. Самотність можна вилікувати зіткненням з реальністю[3].

  — Ентоні де Мелло
  •  

Воiстину, моя самотнiсть вiдкрила менi небо[4]!

  Сковорода Григорій Савич
  •  

Тільки самотність народжує стан душі, в якому хочеться обійняти всі зірки в небі.[5].

  Осадчук Петро Ількович

Примітки[ред.]

  1. Афоризми. Тарас ШЕВЧЕНКО
  2. Афоризми. Іван Франко
  3. Афоризми. Ентоні де Мелло
  4. Афоризми. Григорій СКОВОРОДА (4)
  5. [Петро Осадчук; Віддзеркалення безодні: Нові поезії. Вільні думки. — Київ: Неопалима купина, 2006, с. 90]


Bookmark-new.svg