Софійський собор (Київ)

Вікіпедія

Софійський собор (Київ)

Софійський собор, або Софія Київська — визначна пам'ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований 1037 року київським князем Ярославом. Названий на честь Софії.

Цитати про Софію Київську

	Подібно до того, як афінський Парфенон збудовано на місці історичної битви з персами — київську Софію збудовано на місці історичної битви з печенігами, після якої ці кочівники взагалі зійшли з історичної арени. Літописець пише: «Многие утопиша, многие погибаша, а иные бегают до сих пор неизвестно где...^[1]». — «Ефект високого неба»
	— Сергій Борисович Кримський

	Софія Київська — пам’ятка світового значення. Такого ж значення, як грецький Парфенон і римський Колізей. Справа ось у чому: звичайно християнські церкви присвячуються або святу (Різдва, Стрітення, Великодня...) або якому-небудь святому (Павлу, Миколаю, Петру...). А такої християнської святої як Софія до XV століття не було. Це просто образ мудрості. Рідкісний, особливий випадок, щоб до XV ст. християнська церква називалася ім’ям Софії^[2]. — «Ефект високого неба»
	— Сергій Борисович Кримський

	Сфери, кола — це Софія Київська. І спектр — це теж Софія: з усіх середньовічних пам’яток саме Софійський собор у Києві має найширшу колористичну гамму. У ньому все побудовано на сферах, все побудовано на колах. Богомазов розумів оцей космізм через сфери, де навіть орнаменти йдуть у круглих пагонах винограду^[3].
	— Діана Клочко

	У деісусі Софії ми бачимо в центрі Христа, а праворуч і ліворуч — найбільш близьких йому осіб — духівника (Іоанна Хрестителя) і Богородицю. Вони просять його про полегкість до грішного людства. Над Орантою напис з 45-го псалму — «Воно не похитнеться» (у давньогрецькій мові, як і в українській, — місто — середнього роду). «Воно не похитнеться, Бог у середині його, Бог йому допоможе із самого ранку». Цим написом і цим зображенням Київ знаходиться під заступництвом Божої Матері^[4]. — «Ефект високого неба»
	— Сергій Борисович Кримський

Примітки

Джерела

Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Екстракт_150(1)—2009——49-1] Екстракт 150(1), 2009, с. 49

[Екстракт_150(1)—2009——48-2] Екстракт 150(1), 2009, с. 48

[3] Українське мистецтво, таке цікаве й таке забуте — інтерв’ю з мистецтвознавицею Діаною Клочко

[Екстракт_150(1)—2009——62-4] Екстракт 150(1), 2009, с. 62

[1]

[2]

[3]

[4]