Праведність
Праведність — важливе теологічне поняття в християнстві, ісламі та юдаїзмі. Це характеристика, яка передбачає, що людина слідує заповітам, які передбачає її віросповідання. Поняття «праведник» присутнє в більшості світових віровчень.
Цитати
[ред.]| — Роман Коваль |
Нема на землі праведника такого, що творив би благо і не погрішив[2]. — «Книга Екклезіястова, або Проповідника» |
| — Олександр Перлюк |
…у мовленні Григорія Савича [Сковороди] лексеми справедливість / справедливе, як належні до розмовної мови, закріплюються за описом профанного світу. Специфічного звучання набирають лексеми правда / правдиве, які слугують своєрідною єднальною ланкою між світом сакрального і профанного. Правда — це те, що відповідає дійсності, але не розкриває сутності буття. До правди також віднесено частину смислів, які в староукраїнській мові належали до справедливості (зокрема сакральної justitiae, здійсненнія суду Божого), але в таких випадках семантичне поле лексеми правда стає ширшим, позначаючи не тільки суд відповідно до закону, а й пом'якшення кари відповідно до милосердя Божого. За праведністю остаточно закріплюється її трактування як найвищої із чеснот, яка полягає у виконанні всіх заповідей Божих. А суто сакрального значення набирає істина, яка слугує еталоном «справжності». Правда у такому сенсі є своєрідним земним втіленням істини: там, де є істина, може бути багато правд. Істина, мабуть, є єдиною із розглянутих тут лексем, яка у працях Григорія Сковороди набирає характеристик філософського / богословського поняття. [4] — «Правда Сковороди об'єднує справедливість із милосердям»[5] |
|||||
| — Лариса Довга, українська філософиня |
Художні твори
[ред.]Шлях праведника важкий, бо перешкоджають йому себелюби і тирани зі злих людей. Блаженний той пастир, хто в ім'я милосердя і доброти веде слабких за собою крізь долину темряви, бо саме він і є той, хто воістину печеться про ближнього свого, і повертає дітей, що заблукали. І вчиню над ними жорстоку помсту покараннями лютими над тими, хто замислить отруїти і зашкодити братам моїм, і пізнаєш ти, що ім'я моє — Господь, коли помста моя впаде на тебе. — «Кримінальне чтиво» |
|||||
The path of the righteous man is beset on all sides by the iniquities of the selfish and the tyranny of evil men. Blessed is he who, in the name of charity and good will, shepherds the weak through the valley of darkness, for he is truly his brother's keeper and the finder of lost children. And I will strike down upon thee with great vengeance and furious anger those who attempt to poison and destroy my brothers. And you will know my name is The Lord when I lay my vengeance upon you[6]. | |||||
| — Джулс |
Примітки
[ред.]- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Роман Коваль
- ↑ Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 10.
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Перлюк Олександр
- ↑ Європейський словник філософій. Т.5, 2024, с. 33
- ↑ Європейський словник філософій. Т.5, 2024, с. 31
- ↑ «Кримінальне чтиво» на сайті Internet Movie Database (англ.)
Джерела
[ред.]- Європейський словник філософій: український контекст. Лексикон неперекладностей / Барбара Кассен, Костянтин Сігов, Андрій Васильченко. — Київ: Дух і Літера, 2024. — Т. 5. — 496 с. — ISBN 9786178262402
