Книга Екклезіястова, або Проповідника

Матеріал з Вікіцитат

Книга Екклезіястова (або Проповідника), також Екклесіаст, Екклезіаст (івр. קהלת — «Коге́лет»; грец. Εκκλησιαστής) — книга Старого Завіту Біблії та Танаху.

Екклезіаст, гравюра Гюстава Доре.

Цитати[ред.]

  • З великої мудрості постає й велика скорбота, і той, хто множить знання, примножує гризоти.
  • Краще почути від мудрого докір, ніж від дурного пісню.
  • Горе тобі, країно, чий цар — невільник, і чиї князі бенкетують зрання.
  • Нема на землі праведника такого, що творив би благо і не погрішив.
  • У мудрого очі в голові, а дурний ходить потемки; та пізнав я й те, що суджено долю однакову й сьому й тому.
  • Що праведні, що мудрі, і діла їхні — в руці у Бога: людина не знає, що перед нею — любов чи ненависть? Усе можливе; все, як усім: одна доля дана праведному і нечестивцю, благому й чистому і нечистому; тому, хто жертви приносить, — і тому, хто не приносить, і благому — і грішному, і тому, хто клянеться всує, — і тому, хто клятви боїться; це — горе в усьому, що твориться під сонцем, бо доля в усіх одна.
  • Бога бійся, шануй його заповіти, бо це кожному випадає, бо кожну справу Бог прикличе до суду над усім потаємним — лихим і добрим.

Джерела[ред.]

  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 10.