Паустовський Костянтин Георгійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Георгійович Паустовський
Paustovsky.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Костянти́н Гео́ргійович Паусто́вський (рос. Константин Георгиевич Паустовский; 1892–1968) — радянський російський письменник, прямий нащадок гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного по батьківській лінії.

Цитати[ред.]

  • По-справжньому талановитий письменник абсолютно не має якостей, нав'язаних йому скептиками. Йому не властиві ні зайвий пафос, ні перебільшена важливість. Істинний талант не вважає свою роль у житті якоюсь особливою[1].
  • Людство володіє величезною кількістю знань, і в кожному — море поезії[1].
  • Людську особу тільки тоді можна назвати гордим словом «людина», коли їй притаманні розсудливість, щирість, об'єктивність, відвага і гуманність[1].
  • Вірити в те, що твої письменницькі праці коли-небудь будуть сприяти покращенню життя, звичайно ж, по-дитячому, однак писати і завжди сумніватися — така ж неправильна позиція[1].
  • Наша мова настільки багата, що в ній знайдеться безпомилкове позначення для будь-якої по складності інтонації, фарби, думи і якого завгодно зображення[1].
  • Яскравість сонячних променів залежить від того, наскільки прозоре повітря. Тільки найпрозоріша проза може вважатися істинно прекрасною. Вона-то і знайде відгук у серцях людей[1].
  • Якщо п'яниця з часом уподібнюється наймерзеннішому чудовиську, — це не знімає відповідальності з навколишніх[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg