Про́за (лат.prosa, від prosa oratio — пряма мова, що вільно розвивається й рухається) — мовлення не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою. Проза — один із двох основних типів літературної творчості. Поезія і проза — глибоко своєрідні сфери мистецтва, які розрізняються і формою, і змістом, і своїм місцем в історії літератури.
Проза це наука, а письменник — свого роду науковий працівник, якого ніколи не можна ошукати приманками, від яких іде один голос: це вам є готовий роман[2]…
Próza, to je věda, a spisovatel, to je svého druhu vědecký pracovník, který se nikdy nedá zlákat, takovými návnadami, o kterých jde jeden hlas: to vám je hotový román…
Яскравість сонячних променів залежить від того, наскільки прозоре повітря. Тільки найпрозоріша проза може вважатися істинно прекрасною. Вона-то і знайде відгук у серцях людей[4].
