Павличко Богдана Михайлівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдана Павличко
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Богдана Павличко (нар. 1987, Київ) — українська видавчиня, директорка видавництва «Основи»[1].

Цитати[ред.]

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


М[ред.]

  •  

Мені дуже пощастило народитися в такій родині. Пощастило мати таку маму, колосально талановиту. Це дуже багато дало. Дало можливість бути й феміністкою, і більш впевненою в собі. З такою мамою ти ростеш і не маєш меж. І це дуже класно, коли знаєш, що, в принципі, світ безмежний і ти можеш бути будь-ким. Ось за це дуже дякую своїй долі, і це те, що я хотіла б поширювати, пропагувати, давати своїм дітям, надихати дівчат[2].

  •  

Мені здається, що ми живемо в якусь таку дивну епоху постправди: чорне є білим, а біле є чорним, де треба заново відстоювати якісь очевидні речі. Але, значить, так і треба. Люди, не розуміючи, що таке фемінізм, вкладають у це якісь свої емоції, погляди, і відповідно цей термін стає негативно забарвленим. Я за рівні права чоловіків і жінок[2].

  •  

Мені здається, що робота майбутнього виглядає інакше. І життя щасливіше, якщо ми вимикаємо телефони. Якщо відкладаємо телефони. Якщо не дивимось у фейсбук. Коли ми просто тут і зараз з тими людьми, яких любимо. Адже, коли життя закінчується, робота не скаже тобі «дякую». І ти будеш жаліти, що не провів більше часу з тими, кого справді любиш[2].

Н[ред.]

  •  

На жаль, люди, які створюють шкільну програму, з якогось іншого світу. Тут погано все: від вибору творів до того, як подається література в хронологічному порядку, як вона викладається. Дітей не вчать думати вільно, ставити запитання, добре писати. Їм нав'язуються шаблони, ці шаблони потрібно зубрити[3].

  •  

Нам цікаво робити круті, вишукані, безумні, цікаві книги з дизайну, мистецтва, фотографії. Я розумію, що для них ринок усюди: у Токіо, Нью-Йорку, Колорадо, куди нещодавно замовили книжку Ukrainian Railroad Ladies. На жаль, в Україні дуже невеличкий ринок для подібних книжок, і ми зрозуміли, що потрібно сконцентруватися саме на цьому напрямі[2].

  •  

Нашій країні потрібно припинити створювати тільки щось одне з двох — або шароварщину, або дуже нецікавий образ для України. Такий, де говориться, що у нас є дороги, гори, моря, є освічені люди. Ми відрізняємося тим, що у нас дуже багато дивного, багато ексцентричного. Ми — пострадянська країна, в нас вирує ця дивна пострадянська естетика. Нам є чим привернути увагу іноземців[3].

С[ред.]

  •  

Саме в ситуації з українською літературою у багатьох завдяки школі складається враження, що література — вся лише про селян, які страждали на панщині, і це жахливий стереотип, з яким потім важко боротися. Ми бачимо свою місію в тому, щоб міняти імідж української літератури. Показувати, що вона класна, цікава, що існують твори іншого розряду[3].

  •  

Соцмережі псують життя, не роблять людей щасливими, а тільки створюють ілюзію спілкування. Там дуже багато зайвої інформації, яка і не потрібна вам абсолютно. Краще час, що залишився від роботи, провести разом з друзями, почитати, погуляти або нічого не робити, спостерігати за сонцем і небом[4].

У[ред.]

  •  

У нашому суспільстві існує така стигма: якщо кажеш, що ти феміністка, то тебе будуть засуджувати. І тебе таки будуть засуджувати, тому що чомусь це дико казати. Мені здається, ми маємо не боятися казати, що ми за рівні права. Проблема існує, жінкам в Україні справді не просто. І так, я феміністка і, як кажуть, and so can you[2].

Ч[ред.]

  •  

Читати з дітьми — дуже важливо. Потрібно показувати дітям, що читання — частина сімейної традиції, частина сімейної культури, тоді вони самі будуть звикати до того, що книга — це нормально[3].

Я[ред.]

  •  

Я завжди була проти правил, які мені здавалися нелогічними. У нас одне життя і слід прожити його щасливо[4].

  •  

Я з самого дитинства протестувала проти штучно створених правил і формальностей[4].

  •  

Я завжди встигаю читати. Читати – це важливо й класно. І всі можуть, знов-таки and so can you. Якщо видалити з телефона фейсбук, то дуже багато знаходиться часу для читання[2].

  •  

Я намагаюся просто бути щасливою, проживати кожен день свідомо, цілісно, гармонійно. Робити щось, як би це не звучало банально або cheesy, що має якусь користь для суспільства[2].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg