Остап Вишня
Остап Вишня | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович, 1 (13) листопада 1889, хутір Чечва, Сумська область — 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.
Цитати
[ред.]Умови для мого розвитку були підходящі. З одного боку — колиска з вервечками, з другого боку — материні груди. Трішки поссеш, трішки поспиш — і ростеш собі помаленьку.[1] — «Моя автобіографія» |
Іноді мале туди стромляє свою пичку, куди йому зовсім не слід.[2] — «Чуда́ка, їй-богу!» |
Співать — це обов'язково, як дихати.[3] — «Як ми колись учились» |
Крим! |
(…) Барвінок у Криму росте. Та такий рясний та хороший… Зелененький барвіночку, всі б дані були за приєднання Криму до України. |
Оті дурні, що кричать «націоналіст!», не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об'єднати любов до мого народу з любов'ю до всіх народів світу[7]! |
Думи мої, думи мої...
[ред.]26 листопада, 50. Не подумайте, що я не визнаю N за мовознавця! |
Примітки
[ред.]- ↑ Вишневі усмішки, 2010, с. 16
- ↑ Вишневі усмішки, 2010, с. 29
- ↑ Вишневі усмішки, 2010, с. 50
- ↑ Вишневі усмішки, 2010, с. 63
- ↑ Вишневі усмішки, 2010, с. 68
- ↑ Вишневі усмішки, 2010, с. 74
- ↑ Крилаті вирази вислови цитати Про життя і смерть. Про війну і мир
- ↑ Мово рідна, слово рідне!.. / Упорядн.: І. Бойко. — Київ: Видавництво "Веселка", 1989. — С.194
Джерела
[ред.]- Вишня Остап. Вишневі усмішки. Заборонені твори [Текст] / укл., прим. і передм. С. А. Гальченка. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. — 384 с. — ISBN 978-966-14-0911-7