Оле Егберг Міккельсен
Оле Егберг Міккельсен | |
Стаття у Вікіпедії |
Оле Егберг Міккельсен (Ole Egberg Mikkelsen) (11 червня 1956) — данський дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Данії в Україні[1] та з акредитацією в Грузії та Вірменії.
Цитати
[ред.]Данія більше не будує кораблі, це занадто дорого, але в нас є військово-морські конструкторські бюро, морські інженери і сильні традиції судноплавства. Близько 10% світової торгівлі здійснюються данськими суднами. Тож ми бачимо багато можливостей для співпраці, для взаємодії, яка була б взаємовигідною. |
Данія має партнерство з містом Миколаєвом. На день народження Її Величності Королеви Маргрете II місцеві дитячі хори записали пісню українською мовою на мелодію традиційної данської вітальної пісні й опублікували відео. Це було дуже емоційно. |
Данці сприйняли російську атаку як жорстоку, неспровоковану агресію проти мирної демократичної країни в серці Європи. Данія підтримує Україну не лише через уряд, є багато приватних ініціатив. Ми отримуємо електронні листи й телефонні дзвінки від данців, які хочуть щось зробити для України, майже щодня. |
Для нас це щось, що може статися в нашій власній країні. Тому я думаю, що більшість данців сприйматимуть, що ваша свобода – це і наша свобода. Якщо ви втратите свою свободу, ми теж втратимо свою свободу. Більшість данців вважатимуть, що ваша боротьба – це і наша боротьба і ми повинні вас підтримувати[2]. |
Звичайно, ми член НАТО, наша безпекова ситуація кардинально відрізняється, але це також є причиною того, чому ми не коливаємося у своїй підтримці. Немає жодної політичної партії, яка б говорила про зменшення допомоги Україні чи мирні переговори. Данська підтримка непохитна і це полегшує мою роботу як посла[2]. |
Існує сильний політичний консенсус щодо підтримки України з точки зору оборонного обладнання, озброєння, цивільної підтримки. Основна частина нашої підтримки – це військова допомога, на неї припадають близько 80%. |
Незважаючи на географічну відстань, ціннісно ми на одній стороні. Ми можемо розмовляти різними мовами, перебувати в різних частинах Європи, але я відчуваю, провівши тут понад три з половиною роки, що ми поділяємо ті ж фундаментальні цінності: демократію, свободу, волю і верховенство права. Це те, що нас об'єднує[2]. |
О четвертій годині побачив екстрену новину, атаку на аеропорт «Бориспіль», ракети, що летіли туди, і вибухи. Досі пам'ятаю це і, мабуть, пам'ятатиму до кінця життя. Тоді я зрозумів, що агресія Росії не обмежиться сходом України, це буде повномасштабна атака. З тих пір я займаюся питанням української стійкості[2]. — Про російське вторгнення в Україну |
Події 24 лютого викликали шок у данському суспільстві. Усі зрозуміли з першого дня, що не лише Україна зазнала нападу, а й уся Європа. Цей напад зачепив і нас, хоча прямих наслідків у вигляді бойових дій чи чогось подібного не було. |
У Данії вважають, що Україна справедливо має посісти своє місце в європейській родині. Як завжди, країни-кандидати на вступ до ЄС мають виконати деякі вимоги, не в останню чергу у сфері демократії, верховенства права та ринкової економіки, що також відомі як «копенгагенські критерії». |
Я належу до покоління, яке пережило «холодну війну», став дипломатом до того, як упала Берлінська стіна, і в ті часи Данія була прифронтовою країною. Ми були в десяти хвилинах польоту від Східної Німеччини. Під час «холодної війни» Данія зазнала величезного впливу від поділу Європи. |
Примітки
[ред.]