Перейти до вмісту

Навальний Олексій Анатолійович

Матеріал з Вікіцитат
Олексій Навальний
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Олексій Анатолійович Навальний (рос. Алексей Анатольевич Навальный; 1976—2024) — російський політичний і громадський діяч українського походження, що здобув останніми роками слави поміж російських блогерів і медіа внаслідок своєї громадської діяльності.

Цитати

[ред.]
  •  

У дітей військових не буває друзів дитинства, оскільки діти військових постійно переїжджають

 

У детей военных не бывает друзей детства, потому что дети военных все время переезжают.[1]

  •  

Моїм головним героєм був і залишається Арнольд Шварценеггер

 

Моим главным героем был и остается Арнольд Шварценеггер.[1]

  •  

У дитинстві всі билися до крові. Побитися з кимось до крові означало перемогти.

 

В детстве все дрались до крови. Подраться с кем-то до крови значило победить.[1]

  •  

У мене батько з-під Чорнобиля, і кожне літо я проводив у бабусі в селі Залісся, у декількох кілометрах від міста. Якби аварія трапилася в червні, я був би там. Аби не піднімати паніку, усіх колгоспників — і наших родичів також — відправили на картоплю, копатися в радіоактивному пилу. Лише згодом їх стали відселяти. Це була реальна всесвітня катастрофа, в якій я і мої рідні були жертвами.

 

У меня отец из-под Чернобыля, и каждое лето я проводил у бабушки в деревне Залесье, в паре километров от города. Если бы авария случилась в июне, я был бы там. Чтобы не поднимать панику, всех колхозников — и наших родственников тоже — отправили на картошку, копаться в радиоактивной пыли. Только потом их стали отселять. Это была реальная вселенская катастрофа, в которой я и мои родные были жертвами.[1]

  •  

Мій найяскравіший спогад дитинства — це річка Уж, яка впадає в Прип'ять, висока круча і ластівчині гнізда.

 

Мое самое яркое воспоминание детства — это речка Уж, которая впадает в Припять, высокая круча и гнезда ласточкины.[1]

  •  

Еміграція — питання відповідальності. Хтось уважає, що це форма відповідальності перед дітьми: виїхати, аби дітям жилося краще. Але мені здається, що відповідальність — це як раз зробити так, аби мої діти захотіли лишитися тут.

 

Эмиграция — вопрос ответственности. Кто-то считает, что это форма ответственности перед детьми: уехать, чтобы детям жилось лучше. Но мне кажется, что ответственность — это как раз сделать так, чтобы мои дети захотели остаться здесь.[1]

  •  

Для боротьби з корупцією необхідні дві головні умови — політична конкуренція і вільні ЗМІ.

 

Для борьбы с коррупцией необходимы два главных условия — политическая конкуренция и свободные СМИ.[1]

  •  

Я до «Єдиної Росії» ставлюся погано. «Єдина Росія» — це партія шахраїв і злодіїв.

 

Я к «Единой России» отношусь плохо. «Единая Россия» — это партия жуликов и воров.[1]

  •  

Благодійність сьогодні стала чимось на зразок індульгенції.

 

Благотворительность сегодня стала чем-то вроде индульгенции.[1]

  •  

Ті речі, які я не можу контролювати, я волію ігнорувати.

 

Те вещи, которые я не могу контролировать, я предпочитаю игнорировать.[1]

  •  

Життя країни можна повністю змінити за п'ять років

 

Жизнь страны можно полностью изменить за пять лет.[1]

  •  

Корупціонери, чиновники, що присмокталися до бюджетів охорони здоров'я на всіх рівнях, вони вбивають дітей. Щодня, щорічно в сто разів більше, ніж рятують всі разом узяті благодійності.

 

Коррупционеры, чиновники, присосавшиеся к бюджетам здравоохранения на всех уровнях, они убивают детей. Ежедневно, ежегодно в сто раз больше, чем спасают все вместе взятые благотворительности[2].

  •  

Нас, вас — грабують кожен день. Я цього терпіти не буду. Буду стояти стільки, скільки потрібно — тут, у клітці або всередині неї. — На судовому процесі у справі «Ів Роше».

 

Нас, вас — грабят каждый день. Я этого терпеть не буду. Буду стоять столько, сколько нужно — здесь, у клетки или внутри нее[3].

  •  

Немає вироку, він не написаний і не існує. Юристи розуміють наскільки це звучить божевільно: адже без вироку навіть у СІЗО не приймають. Неможливо це — надіти на людину наручники і не дати їй текст вироку. Виключено азами кримінального права. Але не в цьому випадку. — Про вирок у справі «Ів Роше».

 

Нет приговора, он не написан и не существует. Юристы понимают насколько это звучит безумно: ведь без приговора даже в СИЗО не принимают. Невозможно это — надеть на человека наручники и не дать ему текст приговора. Исключено азами уголовного права. Но не в этом случае[4].

  •  

У Путіна лише один амбітний план: померти у своєму ліжку, побувавши довічним президентом Росії.

 

У Путина лишь один амбициозный план: умереть в своей постели, побывав пожизненным президентом России[5].

  •  

Введення візових та фінансових обмежень для олігархів вдарив би по режиму Путіна сильніше, ніж безпілотники. Потрібно вводити персональні санкції не проти 12 осіб, а проти партії війни, проти тисячі чоловік. Це підвищить для них витрати від співпраці з Путіним і, можливо, буде сприяти розколу еліт.

 

Ввод визовых и финансовых ограничений для олигархов ударил бы по режиму Путина сильнее, чем беспилотники. Нужно вводить персональные санкции не против 12 человек, а против партии войны, против тысячи человек. Это повысит для них издержки от сотрудничества с Путиным и, возможно, будет способствовать расколу элит[6].

Про нього

[ред.]
  •  

Ми різні, це безумовно. Але якщо ти поважаєш партнера і намагаєшся зрозуміти його мотивацію і проблеми, ти повинен встати в черевики свого партнера і подумати, що він в змозі зробити, а не просто вимагати. Це все питання консультацій. А коли ми об'єднані однією метою, то домовлятися простіше. — Про співпрацю з Олексієм Навальним.

 

Мы разные, это безусловно. Но если ты уважаешь партнера и пытаешься понять его мотивацию и проблемы, ты должен встать в ботинки своего партнера и подумать, что он в состоянии сделать, а не просто требовать. Это все вопрос консультаций. А когда мы объединены одной целью, то договариваться проще[7].

  Михайло Касьянов

Примітки

[ред.]