Мішель Обама

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Обама
Michelle Obama official portrait headshot.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Міше́ль Лаво́н Ро́бінсон Оба́ма (англ. Michelle LaVaughn Robinson Obama; нар. 17 січня 1964, Чикаго, Іллінойс, США) — американська юристка, дружина 44-го президента США Барака Обами, Перша леді США з 2009 до 2017 року, перша афро-американська Перша леді.

Цитати Мішель Обами[ред.]

  •  

Гуркіт несхвалення не вщухає, але більшість успішних людей навчилися з ним жити, покладаючись на тих, хто в них вірить, і стояти на своєму.[1]

  •  

Більшість людей не такі вже й погані, якщо добре до них ставитися.[1]

  •  

Я була юристом, а юристи працюють. Весь час працюють. Юрист хороший настільки, скільки годин він пропрацював.[1]

  •  

Рай, яким я його уявляла, — це місце, де грають джаз.[1]

  •  

Були дні, тижні, місяці, коли я ненавиділа політику. Але були і моменти, коли від краси цієї країни і її людей мені перехоплювало подих і я не могла вимовити ні слова.[1]

  •  

Правда життя з маленькими дітьми: іноді за досягнення зійде вже те, що ти вечеряєш, купила яблучне пюре і всі живі.[1]

  •  

Ваша історія – єдине, що у вас є. Єдине, що буде з вами завжди. Це те, від чого не можна відмовлятися.[1]

  •  

Барак вірив, коли інші не вірили. У нього була проста, життєрадісна віра в те, що якщо завжди дотримуватися своїх принципів, то все вдасться.[1]

  •  

Життя коротке, не можна гаяти його даремно. Якщо я помру, я не хочу, щоб єдиною пам'яттю про мене стала стопка юридичних документів або торгових марок, які я допомагала захищати. Я була впевнена, що можу запропонувати світові щось більше. Настав час діяти.[1]

  •  

Найменше я хотіла, щоб мої дівчатка думали, ніби життя починається, тільки коли чоловік приходить додому. Ми перестали чекати тата. Тепер він повинен був наздоганяти нас.[1]

  •  

Є істини, з якими ми зіштовхуємось, і істини, які ми ігноруємо.[1]

  •  

– Якщо хочеш знати мою думку, – сказала мама, – то спочатку зароби грошей, а тоді вже турбуйся про щастя.[1]

  •  

Тепер мені здається, що «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?», – одне з найдурніших запитань, яке дорослий може задати дитині. Ніби у дорослішання є фінал.[1]

  •  

Якщо ви не будете займатися самовизначенням, вас швидко і неточно визначать інші.[1]

  •  

З мого досвіду, варто одягнути костюм на більш-менш розумного темношкірого, і білі божеволіють.[1]

  •  

Ти можеш досягти чогось, тільки якщо створиш кращу реальність, для початку хоча б у своїй уяві. Або, як сказав Барак у той вечір, можна жити у світі, яким він є, але при цьому працювати над тим, щоб зробити його таким, яким він повинен бути.[1]

  •  

Натхнення саме по собі поверхневе; його потрібно підкріплювати важкою працею.[1]

  •  

Найпростіший спосіб проігнорувати жіночий голос — оголосити його лайкою.[1]

  •  

Якщо ти хочеш змін, ти не можеш залишатися вдома в день виборів.[1]

  •  

Ті місяці, які я проводила у подорожах – зустрічаючись та спілкуючись з людьми у містах по всьому світу, – навіяли думку про те, що наша спільність глибока і справжня, і ми не можемо це втратити. У великих і малих спільнотах, серед молодих і старих, неповторних і об’єднаних, ми ділилися історіями, наповнивши простір своїми радощами, турботами та мріями. Коли ми говорили про ідею «Становлення», багато хто наважилися висловити свої сподівання вголос[2].

  •  

Я щаслива поділитися тим, що 6 травня Netflix презентує документальний фільм «Становлення», режисерки Надії Халгрен, який розповідає історії дивовижних людей, яких я зустріла після презентації своїх мемуарів. Сподіваюся, у ці складні часи, ви знайдете натхнення та радість у цьому фільмі[3].

 

I’m excited to share that on May 6, @Netflix will release BECOMING, a documentary directed by Nadia Hallgren that shares the stories of the amazing people I met after the release of my memoir. During this difficult time, I hope you’ll find some inspiration and joy in this film[2].

  •  

Я могла виступати з палкою промовою, а люди потім казали, що на мені дизайнерська сукня. Довелося прийняти той факт, що мої туфлі розглядають. Ми хотіли створити не просто стиль, а образ Першої леді. Прогресивної, такої, що підтримує молодь, різноманіття. Тепер, коли ми покинули Білий дім і нас перестала оцінювати і розбирати по кісточках кожна друга людина на планеті, то мені легше. В мене з’явилося відчуття свободи[3]. — з фільму «Становлення»

  •  

Це несправедливо і неправильно, але так є. Важливо змусити стиль працювати на вас, а не стати його жертвою. І моїй стилістці Мередіт Куп довелося багато працювати над цим для мене[3]. — з фільму «Становлення»

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg