Мороз Валентин Якович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мороз Валентин Якович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Валенти́н Яко́вич Моро́з (нар. 1936) — український історик, один із найрадикальніших представників українського національного руху, політв'язень, дисидент.

Цитати[ред.]

  • Віра виникає тоді, коли є мученики
  • Коли води мало, краще не дратувати вогню.
  • Бува, мовчанка голосніша за крик.
  • Знищені деколи значать більше за живих.
  • Знищені — це кремінь, із якого будують кришталеві фортеці в чистих душах.
  • Ідея егалітаризму неминуче призводить до домінації сірого кольору.
  • Мало в нас тих, для кого Україна — біль, а не слово.
  • Вугілля очищає горілку, а жар — кров.
  • Бути і не звершувати Буття — для нації гріх найвищий.
  • Для одного істина є просто інформацією, знанням. Для іншого — відвертістю, без якої життя втрачає сенс.
  • Україна живе завдяки логіці одержимості.
  • Людина, позбавлена вміння самостійно розрізняти добро і зло, стає вівчаркою, яка запалюється гнівом тільки з наказу.
  • Істина конкретна. Істина — національна.
  • Брехня має короткі ноги — так! Але правда має довгі руки!
  • Людина, в якої розум загриз серце, — шкаралупа без ядра.
  • Апостол не навертає в свою віру аргументами.
  • Що дужче людина боїться, то більше вважає себе великомучеником.
  • Найтяжче мучиться той, хто найдужче боїться.
  • Напівосвіта — це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту.
  • Національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
  • Щуку можна оцінювати лише за законами водної стихії.
  • Волячі шиї бувають дужими. Гарними — ніколи.
  • Коли беремо чужий взірець за норму — завжди стаємо «не такі».
  • Великі правди пишуться вогнем.
  • Найсолодшу музику добуває сталь.
  • До світу сильних одна дорога — через вогонь.

Джерела[ред.]