Мазур Тетяна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мазур Тетяна

Тетяна Мазур — виконавчий директор Amnesty International в Україні (з 2008 р.)[1][2][3].

Цитати[ред.]

  •  

Amnesty International — це міжнародна правозахисна організація і на будь-яку країну ми завжди дивимося з погляду прав людини.
Коли ми говоримо про права людини, ми не маємо на увазі якісь абстрактні категорії — право на світле небо над головою, наприклад, як деякі фантазують, — а права людини. Ось вони, висять перед робочим столом — це загальна декларація прав людини.
У нас немає політичних симпатій — ми незалежна організація. Безумовно, в умовах конфлікту це робити особливо складно. Якщо всі дивляться на конфлікт на сході як на протистояння України і Росії, то ми дивимося з точки зору дотримання прав людини.

 

Amnesty International — это международная правозащитная организация, и на любую страну мы всегда смотрим с точки зрения прав человека.
Когда мы говорим о правах человека, мы не имеем ввиду какие-то абстрактные категории — право на светлое небо над головой, например, как некоторые фантазируют, — а права человека. Вот они, висят перед рабочим столом — это общая декларация прав человека.
У нас нет политических симпатий — мы независимая организация. Безусловно, в условиях конфликта это делать особенно сложно. Если все смотрят на конфликт на востоке как на противостояние Украины и России, то мы смотрим с точки зрения соблюдения прав человека[4].

  •  

Ми зафіксували факти позасудових страт по відношенню до українських військових. Є відеозаписи, коли видно, що в полон беруть українських військових, які живі на момент потрапляння в полон, а потім родичі отримують труп.
Тобто людина в полоні і з нею повинні були гуманно поводитися, її повинні були годувати, надавати їй медичну допомогу. Її не можна було катувати і вбивати. Такий стандарт.

 

Мы зафиксировали факты внесудебных казней по отношению к украинским военным. Есть видеозаписи, когда видно, что в плен берут украинских военных, которые живы на момент попадания в плен, а потом родственники получают труп.
То есть человек в плену, и с ним должны были гуманно обращаться, его должны были кормить, оказывать ему медицинскую помощь. Его нельзя было пытать и убивать. Такой стандарт[4].

  •  

Своїми звітами ми намагаємося привернути увагу до проблем, які виникають: це викрадення, позасудові страти, злочини добровольчих батальйонів, тортури і жорстоке поводження з полоненими...
Ми бачимо деякі тенденції і фіксуємо їх у наших звітах. А кожний звіт закінчується чітким списком рекомендацій, де ми пишемо, як можна виправити ситуацію, які кроки для цього зробити. Ми навіть систематизуємо, до якого органу влади вони повинні потрапляти.

 

Своими отчетами мы пытаемся привлечь внимание к проблемам, которые возникают: это похищения, внесудебные казни, преступления добровольческих батальонов, пытки и жестокое обращение с пленными…
Мы видим некоторые тенденции и фиксируем их в наших отчетах. А каждый отчет заканчивается четким списком рекомендаций, где мы пишем, как можно исправить ситуацию, какие шаги для этого предпринять. Мы даже систематизируем, в какой орган власти они должны попадать[4].

  •  

Об'єктивних перешкод, перевірок або погроз з боку влади у нас не було. А ось в російській Amnesty ситуація дуже складна. Спочатку там ввели закон про «іноземних агентів», але офіс під нього не потрапив, тепер ось з'явився закон про «небажані організації». І сьогодні нам кажуть, що скоріш за все її оголосять-таки небажаною організацією. При цьому російська пропаганда постійно висмикує з наших звітів те, що їм вигідно. Ми ж і США критикуємо, такі звіти вони теж обожнюють.
Так, багато хто говорить: ось ви не патріоти, навіщо ви наших лаєте? Але в той же час всі наші звіти знаходять відгук у дуже багатьох людей. У нас постійно зростає кількість активістів, і ми розповідаємо людям, звідки беремо інформацію, як її збираємо, і це їх переконує.

 

Объективных препятствий, проверок или угроз со стороны властей у нас не было. А вот в российской Amnesty ситуация очень сложная. Сначала там ввели закон об «иностранных агентах», но офис под него не попал, теперь вот появился закон о «нежелательных организациях». И сегодня нам говорят, что скоро всего ее объявят-таки нежелательной организацией. При этом российская пропаганда постоянно выдергивает из наших отчетов то, что им выгодно. Мы же и США критикуем, такие отчеты они тоже обожают.
Да, многие говорят: вот вы не патриоты, зачем вы наших ругаете? Но в то же время все наши отчеты находят отклик у очень многих людей. У нас постоянно растет количество активистов, и мы рассказываем людям, откуда берем информацию, как ее собираем, и это их переубеждает[4].

  •  

Українська влада могла б зробити набагато більше для дотримання прав людини — ратифікувати той же міжнародний кримінальний суд (МКС заснований на основі Римського статуту, який досі не ратифікований Україною — УП), який розслідує тяжкі міжнародні злочини — геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини.
Якби Україна приєдналася до нього, набагато більш ефективно почали б працювати українські правоохоронці, у тому числі військова прокуратура. А військові начальники краще думали б про те, як вести війну.

 

Украинская власть могла бы сделать гораздо больше для соблюдения прав человека — ратифицировать тот же международный уголовный суд (МУС учрежден на основе Римского статута, который до сих пор не ратифицирован Украиной — УП), который расследует тяжкие международные преступления — геноцид, преступления против человечности, военные преступления.
Если бы Украина присоединилась к нему, намного более эффективно начали бы работать украинские правоохранители, в том числе военная прокуратура. А военные начальники лучше думали бы о том, как вести войну[4].

  •  

Я не є фахівцем в таких конфліктах, але мені б хотілося, щоб мир був досягнутий шляхом переговорів, а не військовими рішеннями. Як би це не звучало по-філософськи, але людське життя є дуже великою цінністю. Мені дуже боляче, коли гинуть люди — цивільні, українські військові, сепаратисти. Це дуже страшно. Клубок насильства намотується і чим більше жертв, тим складніше буде його розплутати. Тому мені б дуже хотілося, щоб мир був досягнутий шляхом переговорів. Я б сідала хоч з чортом лисим за один стіл.

 

Я не являюсь специалистом в таких конфликтах, но мне бы хотелось, чтобы мир был достигнут путем переговоров, а не военными решениями. Как бы это ни звучало философски, но человеческая жизнь является очень большой ценностью. Мне очень больно, когда гибнут люди — гражданские, украинские военные, сепаратисты. Это очень страшно. Клубок насилия наматывается, и чем больше жертв, тем сложнее будет его распутать. Поэтому мне бы очень хотелось, чтобы мир был достигнут путем переговоров. Я бы садилась хоть с чертом лысым за один стол[4].

  •  

Зараз в України є безпрецедентна підтримка світової спільноти — і моральна, і матеріальна, і експертна. Для того, щоб її не втратити, Україна повинна вести себе в цьому конфлікті дуже гідно. Якщо сторона, яка протистоїть нам, порушує права людини, це не привід для наших військових порушувати.

 

Сейчас у Украины есть беспрецедентная поддержка мирового сообщества — и моральная, и материальная, и экспертная. Для того, чтобы ее не потерять, Украина должна вести себя в этом конфликте очень достойно. Если противостоящая нам сторона нарушает права человека, это не повод для наших военных нарушать[4].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg