Улицька Людмила Євгенівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людмила Улицька
Lyudmila Ulitskaya 5.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Людмила Євгенівна Улицька (рос. Людмила Евгеньевна Улицкая; нар. 1943) — російська письменниця.

Цитати[ред.]

  •  

Якщо чесно, мені Страшний суд не здається найвдалішою з християнських ідей. Я думаю, його вигадали з педагогічних міркувань отці церкви, які розчарувалися в людині.[1]

 

Если честно, мне Страшный суд не кажется самой удачной из христианских идей. Я думаю, его придумали из педагогических соображений разочарованные в человеке отцы церкви.

  •  

На всіх, хто більшість життя провів у Радянському Союзі, залишився великий відбиток — відбиток страху. Іноді він відходить на другий план, іноді прокидається. Але це важка хвороба – треба кілька поколінь, щоб вилікуватися. Україна ближча на шляху до цього звільнення, ніж Росія.[2]

  •  

У Росії жінки звикли жити без чоловіків. Ця країна з 1904 року воює. Коли ходила до школи, то в третини дітей не було батьків — загинули на фронті. Сьогодні — та сама картина. Як колишній генетик, можу засвідчити: у Росії жінки набагато ліпші, ніж чоловіки.

У тюрмах сидить понад 600 тисяч чоловіків, а раніше таких було мільйон. Додайте сюди чоловічий алкоголізм — ось вам і дефіцит. Народжується найсильніший жіночий тип — вони обіймають високі посади в офісах, самі виховують дітей, кермують і автомобілем, і власним життям. Це далеко не ті самотні матері з Радянського Союзу, що працювали на заводах. Мені дуже подобаються такі сучасні жінки. Хоча невідомо, чи вони щасливіші, ніж наші мами, яким розповіли про правильне заміжжя як про життєвий ідеал.[2]

Примітки[ред.]