Кібервійна

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Криптографія
Біологічна інформація vs цифрова інформація
Комп'ютерний вірус

Кібервійна́ (англ. cyberwarfare) — комп'ютерне протистояння у просторі Інтернету.

Цитати[ред.]

  •  

Під час своїх перельотів американські дрони не просто оглядають територію й атакують цілі, вони також поглинають величезні кількості бездротових даних (здебільшого це сиґнали мобільного зв’язку) й акумулюють їх за допомоги пристроїв типу Gilgamesh, який можна приєднати до основи безпілотника й використовувати дрон як «фальшиву вишку-ретранслятор мобільного зв’язку», яка змушує сім-картки телефонів, що можуть належати підозрюваним терористам, тепер контактувати саме з ним [Scahill 2016: 66]. Зібрану в такий спосіб інформацію передають назад у центри обробки даних, аби надалі її поєднали та зіставили з іншою інформацією, отриманою від інших джерел розвідки[1]. — З книги «Кібервійна і революція»

  Світлана Матвієнко, Нiк Даєр-Вiзефорд
  •  

Цетер [Zetter 2016б] повідомляє про «неопізнану» атаку на електромережу в Україні, що сталася 23 грудня 2015 року, коли 27 підстанцій «Прикарпаттяобленерго» – розподільчої електроенергетичної компанії, що обслуговує 538 тисяч споживачів – вийшли з ладу після того, як комп’ютери компанії було заражено однією з версій потужної шкідницької програми «BlackEnergy3», що загалом вважається актом російської аґресії, хоча атрибуція, як завжди, виявилася безрезультатною. Ця кіберподія привабила увагу кібербезпеки та гакерських спільнот: блоґосфера та спеціялізовані онлайн-канали і платформи шукали щонайточнішого пояснення цього порушення електропостачання. Однак в Україні, де відбулася ця кібератака, подія залишилася непоміченою – попри повне занурення сотень міст і сіл у темряву[1]. — З книги «Кібервійна і революція»

  — Світлана Матвієнко, Нiк Даєр-Вiзефорд
  •  

У громадянській війні в Сирії в період між 2013 і 2014 роками проурядові гакерські групи розробили схему, за якою жіночий аватар контактував з офіцерами-повстанцями по скайпу, швидко зав’язував знайомство і ділився з ними «особистими» знімками; «перед надсиланням світлини вона зазвичай запитувала, яким пристроєм користується жертва – смартфоном на Андроїді чи комп’ютером – вочевидь, у спробі надіслати належно прилаштовану шкідницьку програму» [Reglado, Villeneuve, Scott-Railton 2015]. Коли об’єкт завантажив заражену світлину, група гакерів проникає у його пристрій, «прогортає файли і збирає та викрадає дані, що ідентифікують членів опозиції, лоґи їхнього Skype-чату й контакти, а також чимало документів із цінною інформацією про воєнні операції[1]». — З книги «Кібервійна і революція»

  — Світлана Матвієнко, Нiк Даєр-Вiзефорд
  •  

В Україні повстання 2013–1914 років на Майдані проти олігархічно-клептократичного режиму Януковича – класична фейсбук-революція, що привела до влади уряд президента Порошенка. Через чотири роки, на момент написання цієї книжки, новий президент сам опинився в центрі кількох великих скандалів – від викриття через витік «Панамського архіву» його секретної офшорної компанії Prime Asset Partners Ltd на Британських Вірджинських островах, створеної, щоб ухилитися від сплати податків [Harding 2016], до його розкішної таємної подорожі за пів мільйона доларів на Мальдиви під іменем «Mr. Petro Incognito (Ukraine)» на початку січня 2018 року, в яку він подався, залишивши країну в стані війни[1]... — З книги «Кібервійна і революція»

  — Світлана Матвієнко, Нiк Даєр-Вiзефорд
  •  

Річард Кларк впевнений, що глобальна кібервійна вже давно триває, тому її небезпеку ні в якому разі не можна недооцінювати. Віртуальний простір Всесвітньої павутини стає стратегічним полем бою, яке докорінно змінює геополітичні та військово-політичні пріоритети. Вже немає необхідності завойовувати територію та тримати під контролем проливи. Стають непотрібними комплекси протиповітряної оборони, космічні ‘парасольки’, крейсери та армії...
Кібератаки є набагато дешевші та ефективніші за ‘класичні’ війни. Варто лише вивести з ладу не самі центри, а лінії комп’ютерного управління цивільної та військової інфраструктур для того, аби розпочався хаос. Грошові перекази перестануть надходити на банківські рахунки, нафтові помпи зупиняться, генератори почнуть вибухати, потяги сходитимуть з рейок, а літаки падатимуть... Разом з тим, автор книги ‘Світова кібервійна’ підкреслює, що такий сценарій аж ніяк не геополітичний. Дещо подібне вже мало місце в Естонії та Грузії[2]. — «Третя світова кібервійна вже почалася»

  — Юхим Шуман / Анна Левицька
  •  

«Вас може не цікавити кібервійна, але кібервійна цікавиться вами», — цей перефразований у книжці криптоафоризм Льва Троцького передає всюдисутність і водночас непомітність сучасної кібервійни. [...] Суміжними поняттями (і, мабуть, більш проговорюваними в українському контексті) є «інформаційна війна» та «гібридна війна», однак, на відміну від поняття «кібервійна», вони не наголошують визначальности цифрових технологій для сучасної війни[3]. — Про книжку «Кібервійна і революція»//«Критика», №11–12, 2021

  — Редакція часопису «Критика»

Примітки[ред.]