Ельчин Сафарлі

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельчин Сафарлі
Elcin Safarli.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Ельчин Сафарлі (азерб. Elçin Səfərli, нар. 1984) — сучасний російськомовний письменник, журналіст. У своїх книгах розповідає про східні традиції, культуру, побут і любов.

Цитати[ред.]

  • Кажуть, що жовтий колір символізує розлуку. Цікаво, що багато таксі саме жовтого кольору[1].
  • Дитинство неодмінно пройде, але багато людей мають можливість зберегти частину його в собі[1].
  • Зазвичай болючіше всіх здатний зробити нам саме той, хто найімовірніше може зробити нас найщасливішими[1].
  • Ніяка людина не здатна зробити своє життя більш довгим, ніж їй визначено. Але вона може зробити його більш глибокодумним і широким[1].
  • Всім слід перевірити, що найголовніше, що вони можуть зробити в житті, — це любити, як не звичайно б це не звучало[1].
  • Найбільш уразлива і слабка жінка тоді, коли вона відчуває любов. А коли її люблять, то вона стає найбільш сильною[1].
  • Всі жінки можуть зробити повний рішучості крок вперед тільки тоді, коли вони можуть бути впевнені, що у них є можливість відступити[1].
  • Потрібно пам'ятати, що життя завжди чудове, просто іноді воно найбільш життєве[1]
  • Щоб бути щасливою, потрібно зуміти подолати всі нові випробування[1].
  • Не потрібно розглядати любов як деякий момент в житті, а потрібно розглядати її як винагороду[1].
  • Якщо перестати боятися в любові, то можна спрямувати свої почуття до вічності[1].
  • За багато років спільного життя стає ясно, що зі своїм чоловіком потрібно постійно спілкуватися, інакше тривале мовчання коли-небудь може звернутися катастрофою[1].
  • Найкраще, що можна перенести з дитинства у доросле життя — це свої мрії[1].
  • Вираз «Не приймай близько до серця» дуже часто звучить некоректно, тому що ніхто не знає, як виміряти близькість якихось подій до серця іншої людини[1].
  • Життя подібне пір'ю, що вилітає з розірваної подушки: все його можна зловити, але далеко не у всіх з них є щось варте[1].
  • Щастя – це властивість характеру. У одних в характері його весь час чекати, у інших безперервно шукати, у третіх – всюди знаходити.
  • «Твої» люди залишаються з тобою, як би ти не нив, яким би криком не кричав, як би не пропадав. Вони просто є, вони раді тобі відкрити двері, подати руку, розділити бутерброд.
  • А хіба ти не знаєш, що все робиться на краще? Просто дуже повільно. Треба йти далі і не тягнути з собою валізи, набиті минулим. Рук не вистачить, і видихаєшся на півдорозі.
  • Біль – сигнал тіла, що неправильно живеш.
  • Був досвід, що я довірився і мене зрадили. Але я нічого не втратив, бо все найцінніше є у мені.
  • Буває, думаєш, що щось розгадав, а потім перейшов на інший бік вулиці та розумієш, що помилявся.
  • Буває, що людина не робить боляче, але поряд із тією людиною ти не подобаєшся собі. Ти не є собою. Ти напружений, постійно намагаєшся їй підігрувати і розумієш, що ніби непогано виходить, але не бачиш себе далі з цією людиною. А вже закохався.
  • Були і падіння, і взлети, але це був політ. Бо коли здається, що вже все, починається найцікавіше.
  • В глибині моря вічна тиша. Урагани вирують на поверхні, там і минають. Люди можуть багато чому навчитися у моря. Зберігати спокій всередині, що б не відбувалося зовні
  • Важливо примножувати приємні спогади і вміти відпускати неприємні.
  • Відпустити – не означає здатися. Найчастіше це єдине правильне рішення, перемога над обставинами.
  • Відсутність багатства – це ще не бідність. Бідність – це жага багатства.
  • Вірити в завтра наперекір усьому і бути вдячним за вчора - ось найголовніше.
  • Все ж таки є люди безкінечні, як космос. Багато з ким можна посміхатися, сміятися від душі, говорити про всяке. А ось велика рідкість, коли з кимось поруч можеш себе забути.
  • Гендерно не розподіляю друзів. Є свої та несвої люди.
  • Дива не бувають хорошими та поганими - вони тому й дива, що порушують закони реальності.
  • Дитинство – це те, що ми втратили в часі, але зберегли в собі.
  • Довіра до життя – коли віриш, що у цей момент ти там, де маєш бути, зустрічаєшся з тими, з ким маєш зустрітись. Ці зустрічі приємні чи неприємні. І ти себе картаєш, як міг опинитися у такій ситуації. Але якщо подивитисяі ширше, то зрозумієш, для чого це стається. З кожної ситуації треба набиратись досвіду.
  • Здається, постійно перебуваю за партою. Як тільки одне завдання розв'язав, то отримую наступне.
  • Зустріти себе – це і є мета того самого пошуку, якому кожен з нас повинен присвятити життя.
  • Любов не здолає плину життя. Може, через те, що любов і є життя?
  • Любов не тільки робить нас щасливими. Вона ще й загартовує, зміцнює нашу віру в самих себе.
  • Люди занадто багато пов’язують з сексом, тоді як справжня близькість – глибше. Вона в ласкавому дотику, в спокійному погляді і рівному диханні поруч …
  • Місто – це місце, куди ти завжди можеш повернутися. А люди - ні. З ними або залишаєшся ще на якийсь час, або розлучаєшся вже зараз - найчастіше без можливості повернення.
  • Можливо, від того, що ми так рідко слухаємо свій внутрішній голос, з нами відбувається так мало чудес.
  • Мрія не має терміну придатності.
  • Найважливіше слухати серце, особливо коли всі навколо говорять тобі протилежне.
  • Намагайтесь прислуховуватись до людей, які розповідають історії. Із різноманіття цих історій вишукуйте скарби для вашої свідомості.
  • Наші спогади – як дім, в який завжди можна повернутися.
  • Не будемо чекати від життя дива - станемо чарівниками самі!
  • Не думайте, що ви все контролюєте, - це лише ілюзії.
  • Неможливо прокинутися вранці сильною людиною. Зате можна перестати битися головою об одну і ту ж стіну і змінити напрямок руху. Якщо немає дороги на Захід, тоді краще їхати на Схід. Земля в будь-якому випадку кругла – рано чи пізно кожен прийде до того, до чого повинен прийти.
  • Нерозумно марнувати безцінний час на те, що не про любов.
  • Нікому дозволяйте поранити свої крила. Але якщо поранили, все одно рухайтеся далі.
  • Оточуючим легко сказати: «Не приймай близько до серця». Звідки їм знати, наскільки глибоко твоє серце? І де для нього – близько?
  • По-справжньому пізнати себе можете лише самостійно. Психологи й оточуючі можуть тільки надихати.
  • Правильного вибору в реальності не існує – є тільки зроблений вибір і його наслідки.
  • Про сучасних письменників кажуть: "Що вони пишуть? Все заради грошей". Але Достоєвський теж писав заради грошей.
  • Справді необхідну людині подію неможливо ні поквапити, ні відкласти. У всього свій час...
  • Старість може наступити і в 20 років. Про неї я не задумуюсь. Турбуюсь лише про про спокійну фізичну старість. Намагаюсь укріплювати тіло, щоб міг сам себе обслуговувати – випити чаю, піти погуляти. Усе красиво, коли вчасно.
  • Творчість ніколи не зрадить. Якщо ти, звичайно, сам від неї не відвернешся.
  • Тим, хто щасливий, немає часу писати щоденники, вони занадто зайняті життям.
  • У любові немає фіксованого часу прибуття. Не треба стояти на пероні, намагаючись влізти в будь-який з прибулих вагонів. Дотримуйтесь розкладу свого серця.
  • У справжній любові точки не буває. Можна розійтися, розсваритися, розчаруватися - можливо абсолютно все. Але які би причини не були, справжня любов все одно продовжує жити в серці. Вона відокремлюється від розуму, живе поза тим, що відбувається. Ти нічого не можеш вдіяти з цією любов'ю і просто зберігаєш її в собі.
  • Часом потрібно чогось не знати або щось пропустити, щоб залишатися щасливим.
  • Щастя – це коли тобі нічого не потрібно в даний момент, крім того, що вже є.
  • Щастя - це праця і рух. Я його відчуваю щоденно, хоч і не постійно. Для цього лише варто вийти з дому.
  • Щастя просто трапляється, віриш в нього чи ні.
  • Що не роблю - усе із захопленням. Із захопленням говорю, пишу і навіть їм.
  • Я знаю тільки одну причину руйнування відносин, і вона зовсім не пов’язана зі штампом у паспорті. Недосказаність. Все починається з неї.
  • Я хочу, щоб ми з вами вміли говорити «дякую» тому, що залишилося за спиною.
  • Яким би не був шлях, важливі його початок і кінець. Важливо наважитися на подорож, а далі мають значення тільки ті внутрішні зміни, які вона принесе.
  • Якими б запеклими та цинічними ми не стали, в житті неодмінно з'явиться щось сильніше, що перекреслить все те, що ми надумали за час потьмянілих надій.
  • Якщо ти хоча би мляво борсаєшся, значить, не все втрачено. Значить, є ще надія на порятунок.
  • Якщо тобі не судилося збирати повні зали, ти їх не збиратимеш[2].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg