Перейти до вмісту

Ліна Екдаль

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Екдаль Ліна)
Ліна Екдаль
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ліна Е́кдаль (Lina Ekdahl) ( нар. 1964) — шведська поетка і драматургиня.

Цитати

[ред.]
  •  

Від початку війни в Україні українська література у Швеції стала однозначно більш видимою. Наприклад, темою Гетеборзького книжкового ярмарку в вересні цього року була саме Україна. Це добре, але сумно, що поштовхом стала війна[1].

  •  

В Україні я була сім разів. Чесно кажучи, це країна, яку я відвідувала найбільше. Все розпочалося із турне, організованого Шведським Інститутом у 2007 році. Ми тоді подорожували Україною в товаристві поетів Давіда Вікґрена, Сергія Жадана та Галини Крук[1].

  •  

Мене цікавить гумор, серйозність і межа між ними. Той момент, коли ми зупиняємось, ковтаємо сміх, замислюємось і знаходимо відвагу й бажання робити те, що потрібно[1].

  •  

Мені цікаво писати про вплив мови на людину. Про те, як і з якою ціллю ми використовуємо чи не використовуємо мову. На мою думку, дуже важливо, щоб поезія була постійним голосом суспільства, жила серед людей і була присутньою у розмовах. Тож мене цікавить усе, що з цим пов’язано[1].

  •  

У збірці головним чином йдеться про межі наповнення: скільки інформації поміщається в людині, перш ніж усе зникає. Хто опиняється у центрі, хто має владу, і скільки інформації поміщається у ситі. Нас закликають почати все з початку, ще до народження. Хтось стверджує, що цього не достатньо[1]. — Про книжку «Ти не повний, ти наповнений»

  •  

Я залучена до проєкту поезії на каналізаційних люках. 2019 року мені випала честь написати вірша, текст якого потім вилили у 133 каналізаційних люках і розмістили в різних частинах міста[2]. До цього часу участь у проєкті взяли Ліна Екдаль, Мальте Перссон, Анна Ґрета Віде та Маріам Нараґі. [...] Це дуже цікавий проєкт, який перейняли в містах Умео та Уппсалі, а також регіоні Сконе. Ми очікуємо продовження проєкту в інших регіонах Швеції, а може й навіть в інших країнах[1]!

  •  

Я вірю в поезію і мистецтво. Здається, це єдине, у що можна вірити та за що триматися. Весь час намагатися виразитися. Ніколи не переставати. Різними способами, всюди, долати межі. Зустрічатися. Гуртуватися. Писати. Творити. Нам не можна замовкати[1].

Примітки

[ред.]