Думками навиворіт
«Думками навиворіт» — американський анімаційний фільм 2015 року.
Слоган постеру: «Багато галасу в маленькій голові».
Радість
[ред.]- Іноді дивишся на людину і думаєш: що відбувається у неї в голові. А я знаю. Ну знаю що у голові Райлі.
- Це було дивовижно, ми з Райлі удвох, навіки… Ну точніше на 33 секунди.
- Це Відраза. Вона стежить за тим, щоб Райлі не отруїли — в прямому і переносному сенці.
- Це Гнів. Він у нас палкий борець за справедливість.
- Печаль ви вже знаєте. Вона… якби це сказати… Не знаю точно нащо вона тут, але я перевіряла подітися їй нікуди, тому усе нормально, вона нормальна, життя прекрасне.
- Обожнюю чесно-острів. Чесне-слово!
- Ми любимо свою дівчинку. У неї чудові друзі, чудовий дім, краще не придумаєш. Врешті-решт Райлі вже одинадцять, що може статись?.. [батьки продають будинок, і сім'я переїзжає в Сан-Франциско] Слухайте, я ж просто запитала…
- Ти мій GPS!
- Ми зможемо! Це буде легко! У нас виходить!.. … Ах… нічого не виходить…
- Бім-бом знає що робить, він напів-дельфін, вони дуже кмітливі.
- як би я була печалю, куди б я подалася? Оуоа… все на світі жахливо, мої ноги не йдуть, тягніть мене хто-небудь поки я торкаюся… [бачить ряд синіх спогадів]
- Я здуріла, я здуріла, ні-ні Радко, додай впевненості… Я впевнена що здуріла!
- Останнім часом ми пережили чимало подій, та ми любимо нашу дівчинку. У неї чудові нові друзі, чудовий дім, краще не придумаєш. Врешті-решт Райлі вже дванадцять, що може статись?…
Печаль
[ред.]- Він більше нас не любить… печалька… я, я покерую, можна?
- О, а пам'ятаєш смішне кіно де собака здихає?
- Сльози допомагають відчути безмежність життєвих проблем.
- Добре! Тільки от, я не піду бо сумно, дай мені п'ять… годинок.
- Ох, Райлі любила цей острів, а його не стало. До побачення дружба, вітаю самотносте.
- Ми абстрагуємось, буде чотири стадії, це перша — непредметна фрагментація.
- О ні, ми двовимірні!
Відраза
[ред.]- Я врятувала нас від смерті. Нема за що.
- Тобі сто разів казали — не можна жити у печеві.
- О, віртуозно, радість так і пре.
- Емоціям нікуди звалювати.
Страх
[ред.]- Плюсик. Ми сьогодні не загинули — я вважаю це незаперечним успіхом.
- Добре що ти пояснила мені, що землетруси це міф, Радко, інакше я б зараз тремтів від страху.
- Боже, яка бездарна актриса.
- Боже, який жах. Чекайте це хтось наближається до нас? Так, перейди на інший бік.
Гнів
[ред.]- Не проблема! Ми з'їмо усе! Але спершу ти з'їж оце! [запалюється] ААААА!
- Мої вітання, Сан-Франциско, ви зіпсували піцу! Спершу ті гавайці, а тепер ви!
- Уже можна матюкатись?
- Нас промацують.
- Слухай, життя було супер, доки маму і тата не понесло у Сан-Смердисько!
- Ого! Отримано доступ до цілої бібліотеки матюків! Цей новий пульт просто за[бліп].
Бім-бом
[ред.]- Я тебе візьму, а тебе — лишу… ай, це я так жартую, я тебе не кину.
- Я плачу цукерками, з'їж карамельку — це смакота.
- Бери. [простягає свою торбочку] Чого ти, усе уявне.
- Це короткий шлях, читайте: «не-бе-з-пека» — короткий шлях.
- Моє обличчя, моє прекрасне обличчя!
- Я не відчуваю своїх ніг! А, ось ви де.
- Об'єм! Бракує об'єму!
- Як вам краєвид, скажіть гарно? Усе до найменших подробиць видно. Гляньте, он індуктивне мислення, то дежавю, то мовна комунікація, то дежавю, це критичне мислення, то дежавю.
- Та зрозумій, Радко, ми застрягли назавжди! Ми забуті!
- Злітай з нею на Місяць за мене, добре?..
Спогади реклам
[ред.]- Ходімо, лети зі мною ґачінья.
- Жуйте лозу,
- це справжній хіт!
Діалоги
[ред.]- Страх: А від переїзду помирають?
- Радість: Народ, не перебільшуйте, не вмре тут ніхто.
- Відраза: Дохла миша!!!
- Радість: Чекайте, коли ми їхали тато казав що у нас кльова нова кімната. Хто хоче глянути?
- Відраза: Добре.
- Страх: Це буде супер! Так-так-так-так-так!.. [бачать кімнату] Ні-ні-ні-ні-ні!
- Відраза: Я вже заздрю дохлій миші.
- Гнів: Тюремну робу сюди — це одиночна камера.
- Радість: Я читала в журналі, що нова кімната — це нові можливості!
- Гнів: В якому журналі?
- Радість: Це не важливо. У якомусь — я згодна.
- Печаль: Мені так шкода, зі мною щось відбувається, я, я дивно поводжуся.
- Радість: Та ні, нормально ти поводишся, це стрес.
- Печаль: Кошмарні помилки, весь час, я нестерпна…
- Радість: Ні, це не так.
- Печаль: Усіх дратую…
- Радість: Ну…
- Страх: Що це було? Невже ведмідь? Це ведмідь!
- Відраза: Не ходять ведмеді по Сан-Франциско.
- Гнів: Був тут один патлатий, він наче схожий.
- Радість: Перший день у школі, у нас мандраж! Я ніч не спала, і розробила новий план — геніальний! Страх! Склади список усіх можливих неприємностей в перший день у новій школі.
- Страх: Список уже готовий. Хтось знає як пишеться метеорит?
- Радість: Відразко, треба щоб Райлі сьогодні вирізнялася, але не занадто.
- Відраза: Я зроблю Райлі такою крутою, що інші діти від своїх прикидів будуть блювати.
- Радість: Радко! Що Радко? Ти лишатимешся за пультом щоб Райлі була щаслива цілий день, а ще в тебе просто чудова сукня! Ой, та вона ж старенька, але дякую вона симпотно крутиться!.. Поїзд думок, точно за графіком! Гнівко, вивантажуй мрії, я замовила кілька, щоб ми не занудилися.
- Гнів: Молодець, раптом в новій школі купа непотрібних, нудних уроків — у чому я не сумніваюся.
- Радість: О, Печалько, у мене супер важлива робота для тебе особисто!
- Печаль: Чесно?
- Радість: Угу, я покажу!
- Печаль: Що це ти робиш?
- Радість: Усе, прекрасно! Це наше коло печалі. Твоя робота — подбати про те, щоби уся печаль лишалася всередині.
- Печаль: Тобто, я маю тут отак стояти?
- Радість: Я не маю права вчити тебе виконувати свою роботу. Стеж за тим щоб уся печаль лишалася у колі! Ну от, ти у цьому профі! Скажи веселуха!
- Печаль: Не скажу.
- Радість: Молоток!
- Відраза: Так, ми будемо друзями.
- Радість: Ходімо знайомитись!
- Відраза: Знущаєшся? Не смій говорити з ними! Ми маємо їм сподобатись.
- Радість: А ясно… тобто?
- Страх: Майже зібрав потенційні катастрофи, найгірші з них це сипучі піски, спонтанне займання і ще увага всього класу. Якщо цього не трапиться…
- Вчителька: У нас новина — в класі нова учениця.
- Страх: Нащо так робити?! Кілком у серце! Я цього не витримаю!!
- Вчителька: Райлі, може розкажеш нам про себе?
- Страх: Ні!! Вдайте що ми глухонімі!
- Страх: Є ідея — поки наша Радка не повернеться, ми нашу Радку замінемо!
- Відраза: Геніально. Гнів, Страх, Відраза — хіба у нас вийде вдавати щасливих?!
- Радість: Ні-ні-ні, забудь про безмежність життєвих проблем, згадай смішне кіно де собака здихає! О, Печалько, страждати нам нема коли. Ми, ми підемо в обхід! І краєвид гарніший.
- Печаль: Стій радко, там можна заблукати!
- Радість: Додай впевненості!
- Печаль: Добре, я впевнена що ти там заблукаєш.
- Працівниця голови: Мобільні номери. Нащо вони, вони ж є в телефоні.
- Працівник голови: Забули, пофіг. Забули!
- Працівниця голови: О, глянь на це — чотири роки фортепіано.
- Працівник голови: Ага, вже бліднуть.
- Працівниця голови: Тоді так: лишай «Собачий вальс» і гамми, решту в кучу. Президенти, що скажеш?
- Працівник голови: Лишай Вашингтона, Лінкольна, і того жирного.
- Працівниця голови: Забули!
- Радість: Стійте! Не можна їх так викидати, це абсолютно живі спогади!
- Працівник голови: Імена всіх ляльок з принцеси симпатюльки?
- Радість: Так, це життєво важлива інформація! Блискітка, Медуниця,..
- Працівниця голови: Забули!
- Радість: Поверніть їх назад!
- Працівниця голови: Вони в могильнику, з могильника не вертаються.
- Працівник голови: Так, слухайте жіночко це наша робота.
- Працівниця голови: Коли Райлі начхати на спогад — він блідне.
- Радість: Блідне?
- Працівниця голови: Капець настає усім.
- Печаль: Я не дуже розумію, що ти за істота.
- Бім-бом: Ти знаєш, точно не скажу. Я переважно з солодкої вати, але як тварина — я напів-кіт, напів-слон і напів-дельфін.
- Радість: Дельфін?
- Бім-бом: [імітує дельфіна] Не забувай, коли Райлі було три, тварини були наймодніші — корова каже му, коні кажуть ігого, народ більше ні про що не говорив.
- Бім-бом: Не хвилюйтеся, є ще одна станція, нам туди, поїзд завжди там зупиняється, ну а потім іде в головну контору. Якщо бігти ми встигаємо.
- Радість: Цього разу твоїх коротких шляхів не буде?
- Бім-бом: Ха-ха-ха-ха, буде!
- Радість: Ах, обожнюю уявний край!
- Бім-бом: Скажи клас, і тут завжди є щось нове, як… а це що за крендель?
- Працівник голови: Уявний бойфренд.
- Уявний бойфренд: Я умру за Райлі!
- Бім-бом: Я вперше бачу його тут.
- Уявний бойфренд: Я живу в Канаді.
- Бім-бом: Грець з ним.
- Радість: О ні, ці факти і погляди узагалі не відрізниш.
- Бім-бом: Не переживай за це, їх плутають усі на світі.
- Страх: Чекай-чекай, ти хочеш щоб ми утекли?
- Гнів: Ну це гучно сказано, це програма з відновлення щасливих ключових спогадів.
- Печаль: Можна ж її розбудити.
- Радість: Печалько, що за дурниці, як ми можемо її… [бачить фабрику снів] Можна її розбудити!
- Печаль: Гарна ідея Радко.
- Радість: Дякую, за мною!
- Радість: Ми зробимо її такою щасливою, що вона прокинеться від радості, від захоплення!
- Печаль: Такого ще в житті не бувало.
- Радість: Уу, Райлі любить собак, одягай!
- Печаль: Не спрацює…
- Вартовий 1: У мене кашкет спадає.
- Вартовий 2: А ну покажи.
- Вартовий 1: Це на тобі твій кашкет, чи мій кашкет?
- Вартовий 2: Це мій кашкет.
- Вартовий 1: Сумніваюсь, ану глянь напис.
- Вартовий 2: Написано — мій кашкет.
- Вартовий 1: Чекай, як, як, мій кашкет?
- Вартовий 2: Чітко і ясно.
- Вартовий 1: Це напис на моєму кашкеті.
- Вартовий 2: До чого ти хилиш?
- Вартовий 1: На тобі мій кашкет.
- Вартовий 2: Та ні, бо тут мій почерк.
- Відраза: То як нам добратись до Мінесоти аж звідси?
- Гнів: Ну можна піти взяти на прокат слона, і їхати верхи.
- Страх: Ге, а це класна ідея.
- Гнів: А ще є автобус, дурбелик!
- Джейк: Отже Ви кажете що вашого чоловіка здмухнув смішний слон, а він був з кимось?
- Жінка-хмарина: Так, ось вона біжить…
- Джейк: Стій зупинися!
- Напарник: Забудь Джейк, усе хмарно…
- Страх: Мені цей краєвид до душі.
- Гнів: Дружба острів розрісся, нарешті з'явилась ділянка з дружніми чварами.
- Печаль: І острів трагічного вампірського кохання.
- Відраза: Мода-острів, о.. усім мовчати.
- Страх: Бойзбенд-острів, сподіваюсь тимчасово.
- Відраза: Народ, а що таке перехідний вік?
- Радість: Я не знаю, хтось кудись переходить.
