Домбровський Іван

Іван Домбровський

Стаття у Вікіпедії

Іван Домбровський (перша половина XVII століття, точний рік народження і смерті невідомі) — поет українсько-польського літературного порубіжжя, гуманіст.

Цитати

Із книги «Дніпрові камени», бл. 1619 р.

Губить нерідко царів можновладних надмірна жорстокість Й гинуть зазнайці від тих, кого щойно впокорили страхом.

Стать слабосила жіноча виблискує доблестю часто, Подвигів славних немало осяяно жвавістю жінки.

Дорого платять державці за підступи і нерозважність І заживає хай слави, хто наміри злі їхні нищить.

Злочин тяжкий учиня, хто ламає угоди й закони, Хто ображає послів, які миру приходять просити.

Сіті тонкі розставляє життя (стережись миловидних) Й часто дорадник підступний тенета натягує потай.

Клоччя стає смолоскипом, якщо від вогню загориться.

Так випада, що за вчинки ганебні, вважай, неодмінно Кара спокутна на голову пада тому, хто їх чинить.

Жоден злочинець простий не спроможний все так зруйнувати, Як можновладець найвищий, призначений Богом на владу.

Доля, проте, має звичку помщатись на людях пихатих І проганяти чваньків із престолу високого вельми.

Допомагає, бува, і в’язниця добути спокути.

Безліч разів топтана доблесть і козаків породила.

Воскресаючи, птах продовжує мертвого птаха.

У тих-бо камени закохані палко, хто нехтує парок.

Справді, навіщо могутність така й гідна подиву сила Блиска, якщо все залежить від нитки тоненької парок?

Так не буває на світі нічого тривкого, держави Слабнуть щоднини, а з часом хиріють і мруть невблаганно.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7