Перейти до вмісту

Домбровський Іван

Матеріал з Вікіцитат
Іван Домбровський
Стаття у Вікіпедії

Іван Домбровський (перша половина XVII століття, точний рік народження і смерті невідомі) — поет українсько-польського літературного порубіжжя, гуманіст.

Цитати

[ред.]

Із книги «Дніпрові камени», бл. 1619 р.

[ред.]
  •  

Губить нерідко царів можновладних надмірна жорстокість Й гинуть зазнайці від тих, кого щойно впокорили страхом[1].

  •  

Стать слабосила жіноча виблискує доблестю часто,
Подвигів славних немало осяяно жвавістю жінки[2].

  •  

Дорого платять державці за підступи і нерозважність
І заживає хай слави, хто наміри злі їхні нищить[2].

  •  

Злочин тяжкий учиня, хто ламає угоди й закони,
Хто ображає послів, які миру приходять просити[2].

  •  

Сіті тонкі розставляє життя (стережись миловидних)
Й часто дорадник підступний тенета натягує потай[2].

  •  

Клоччя стає смолоскипом, якщо від вогню загориться[2].

  •  

Так випада, що за вчинки ганебні, вважай, неодмінно
Кара спокутна на голову пада тому, хто їх чинить[2].

  •  

Жоден злочинець простий не спроможний все так зруйнувати,
Як можновладець найвищий, призначений Богом на владу[2].

  •  

Доля, проте, має звичку помщатись на людях пихатих
І проганяти чваньків із престолу високого вельми[2].

  •  

Допомагає, бува, і в’язниця добути спокути[2].

  •  

Безліч разів топтана доблесть і козаків породила[2].

  •  

Воскресаючи, птах продовжує мертвого птаха[2].

  •  

У тих-бо камени закохані палко, хто нехтує парок[3][2].

  •  

Справді, навіщо могутність така й гідна подиву сила
Блиска, якщо все залежить від нитки тоненької парок[4]?

  •  

Так не буває на світі нічого тривкого, держави
Слабнуть щоднини, а з часом хиріють і мруть невблаганно[4].

Примітки

[ред.]
  1. Мудрість, 2019, с. 162
  2. а б в г д е ж и к л м н Мудрість, 2019, с. 163
  3. Парки — в давньоримській мітології богині долі, відповідали грецьким мойрам. Було їх троє: Клото, Лахесіс і Атропос. Камени — музи.
  4. а б Мудрість, 2019, с. 164

Джерела

[ред.]
  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7