Перейти до вмісту

Джохар Дудаєв

Матеріал з Вікіцитат
Джохар Дудаєв
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Джоха́р Муса́йович Дуда́єв (чеч. Dudi Musa kant Dƶoxar, рос. Джохар Дудаев; 1944–1996) — чеченський військовий, державний і політичний діяч, лідер чеченського самостійницького руху 1990-х років, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. У минулому — генерал-майор авіації.

Цитати

[ред.]
  •  

Раб, що не прагне вийти з рабства, заслуговує на подвійне рабство.

 

Раб, не стремящийся выйти из рабства, заслуживает двойного рабства.[1]

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 15 лютого 2016 року.
  •  

Немає у Світі жодної людиноненависницької ідеології, навіть у теорії, більш жорстоко і цинічно діючої, ніж русизм… Ніяких моральних принципів — усі вони, як тварини. Мені зупинка цієї війни не потрібна. Мені потрібна ця війна, продовження її. Ця війна перейде на територію Росії — хоче цього Росія чи не хоче… І країни заходу, світова спільнота не дадуть її зупинити, щоб повністю ізолювати Росію і знищити її як державу, щоб цього хижого звіра на Землі більше не існувало.

 

Нет в Мире ни одной человеконенавистнической идеологии, даже в теории, более жестоко и цинично действующей, чем русизм… Никаких моральных принципов — все они, как животные. Мне остановка этой войны не нужна. Мне нужна эта война, продолжение её. Эта война перейдет на территорию России — хочет этого Россия или не хочет… И западные страны, мировое сообщество не дадут её остановить, чтобы полностью изолировать Россию и уничтожить её как государство, чтобы этого хищного зверя на Земле больше не существовало.[2]

  •  

Я мусульманин, ця релігія мені близька з дитинства. Я не дотримуюся годин молитви і звертаюся до Аллаха зазвичай у душі. Прошу вберегти від зла, пороків, нечисті.

 

Я мусульманин, эта религия мне близка с детства. Я не соблюдаю часы молитвы и обращаюсь к Аллаху обычно в душе. Прошу уберечь от зла, пороков, нечисти.[3]

  •  

Ми не забуваємо про те, що на нас лежить відповідальність за долю братніх нам народів Кавказу. Об'єднання народів Кавказу в єдине співтовариство рівноправних єдино вірний і перспективний шлях у майбутнє. Ми, і я особисто, надаємо особливого значення питанню єднання Кавказу. Ми зобов'язані стати ініціаторами такого єднання, бо перебуваємо в центрі інтересів народів нашого гірського краю як географічно, економічно, так і етнічно.

 

Мы не забываем о том, что на нас лежит ответственность за судьбу братских нам народов Кавказа. Объединение народов Кавказа в единое сообщество равноправных единственно верный и перспективный путь в будущее. Мы, и я лично, придаем особое значение вопросу единения Кавказа. Мы обязаны стать инициаторами такого единения, ибо находимся в центре интересов народов нашего горного края как географически, экономически, так и этнически.[3]

  •  

Після того, як я зайнявся політикою, особистого життя в мене немає. У сім'ї всі люблять живопис, моя дружина модельєр, дуже багато малює. Я люблю музику, поезію Лермонтова, Пушкіна, поетів-декабристів, російських письменників-класиків — Толстого, Чехова… Займаюсь карате, і мій учитель з чорним поясом завжди зі мною.

 

После того, как я занялся политикой, личной жизни у меня нет. В семье все любят живопись, моя супруга модельер, очень много рисует. Я люблю музыку, поэзию Лермонтова, Пушкина, поэтов-декабристов, русских писателей-классиков — Толстого, Чехова… Занимаюсь каратэ, и мой учитель с черным поясом всегда со мной.[3]

  •  

Русизм — це особлива форма людиноненависницької ідеології, заснована на великодержавному шовінізмі, повній бездуховності та аморальності. Відрізняється від відомих форм фашизму, расизму, націоналізму, особливою жорстокістю, як до людини, так і до природи… Володіючи рабською психологією, паразитує на хибній історії, на окупованих територіях і народах, що пригнічуються[4].

 

Русизм — это особая форма человеконенавистнической идеологии, основанная на великодержавном шовинизме, полной бездуховности и безнравственности. Отличается от известных форм фашизма, расизма, национализма, особой жестокостью, как к человеку, так и к природе...Обладая рабской психологией, паразитирует на ложной истории, на оккупированных территориях и угнетаемых народах.

Про Дудаєва

[ред.]
  •  

Він не такий, як ми всі. За душею в нього ні гроша, не стоїть за ним і потужний сімейно-родовий клан, і найстрашніше — він чесний.

 

Он не такой, как мы все. За душой у него ни гроша, не стоит за ним и мощный семейно-родовой клан, и самое страшное — он честен.[3]

  — Редактор газети «Свобода» Леча Ях'яєв
  •  

Дудаєв — чесна людина, не пов'язана з нашою корумпованою на всіх рівнях системою, не вплутана в кругову поруку родових, корисливих номенклатурних зв'язків. Змінити це життя можуть лише такі енергійні й безкорисливі люди.

 

Дудаев — честный человек, не связанный с нашей коррумпированной на всех уровнях системой, не впутан в круговую поруку родовых, корыстных номенклатурных связей. Изменить эту жизнь могут только такие энергичные и бескорыстные люди.[3]

  — Суддя Шепа Гадаєв
  •  

Різниця між призначенцем і обраним президентом величезна. Дудаєв був обраним і не відмовився — він загинув.

 

Разница между назначенцем и избранным президентом огромная. Дудаев был избранным и не отказался — он погиб.[5]

  Ганна Політковська
  •  

Якби Чечні була надана незалежність ще під час Джохара Дудаєва, до війни, вона давно б йшла шляхом західного розвитку. Не було б там ніяких ваххабітів, не було б ніякої торгівлі людьми, не було б ніякої ворожнечі з Росією, і всі були б живі, хто лежить в могилах. А Росія зберегла б шанси на демократичний розвиток, які вона в Чечні втратила.

 

Если бы Чечне была предоставлена независимость еще во время Джохара Дудаева, до войны, она давно бы шла путем западного развития. Не было бы там никаких ваххабитов, не было бы никакой торговли людьми, не было бы никакой вражды с Россией, и все были бы живы, кто лежит в могилах. А Россия сохранила бы шансы на демократическое развитие, которые она в Чечне потеряла.[6]

  Валерія Новодворська

Примітки

[ред.]