Політковська Ганна Степанівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Політковська
Anna Politkovskaja im Gespräch mit Christhard Läpple.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Га́нна Степа́нівна Політко́вська (дівоче прізвище Мазе́па, 1958–2006) — російська журналістка українського походження. Її убивство розглядається як замовне, направлене проти свободи слова.

Цитати[ред.]

  •  

За що я так не люблю Путіна? От саме за це. За черствість, що гірше злочину, за його цинізм, расизм, за його неправду, за газ, що він застосував у ході облоги «Норд-Оста», за побиття дітей, що тривало протягом усього його першого президентського строку. — З книги «Путінська Росія» (англ. Putin's Russia)

 

За что я так не люблю Путина? Вот именно за это. За черствость, которая хуже преступления, за его цинизм, расизм, за его ложь, за газ, который он применил в ходе осады «Норд-Оста», за избиение младенцев, которое продолжалось в течение всего его первого президентского срока.[1]

 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 30 серпня 2016 року.
  •  

Мої герої — це люди, які хочуть залишатися особистостями, але їх змушують знову перетворюватися на «гвинтики». В імперії є місце тільки для «гвинтиків».

 

Мои герои — это люди, которые хотят оставаться личностями, но их заставляют вновь превращаться в «винтики». В империи есть место только для «винтиков».[1]

Про Політковську[ред.]

  •  

Ім'я Ані — перше, що спадало мені на думку, коли мене запитували про те, чи є в Росії чесна журналістика. Я завжди боявся за неї — занадто багато було причин, щоб боятися, адже зараз з'явилися люди, які не зупиняться ні перед чим, щоб заткнути журналіста.

 

Имя Ани — первое, что приходило мне в голову, когда меня спрашивали о том, есть ли в России честная журналистика. Я всегда боялся за нее — слишком много было причин, чтобы бояться, ведь сейчас появились люди, которые не остановятся ни перед чем, чтобы заткнуть журналиста.[2]

  Олег Панфілов
  •  

Ганна Політковська була сміливою та вільною, що вона писала точно і достовірно, не любила коментувати, оскільки вважала, що факти повинні говорити самі за себе. Ганна вміла дивитися і писати. Тобто, бачити реальність такою, яка вона є, бачити правду і вміти описувати її найкращими словами в найкращому порядку. Вона писала про слабких, про тих, хто страждає, і вона не просто писала про них, вона брала участь у тому, щоб зменшити їхній біль: Чечня, «Норд-Ост», вона першою летіла в Беслан, але не долетіла, дорогою туди її отруїли. Вона писала про нелюдські тортури у в'язницях, про війну і завісу мовчання. І ламала правила, ті, які нам важко переламати. Це було пристрасне життя, важке і ризиковане.[3]У 2007 році під час церемонії відкриття площі на честь Ганни Політковської в Римі.

  — Мер Риму Вальтер Велтроні

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg