Віктор Гюго

Віктор Гюґо

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Вікто́р Гюґо́ (1802–1885) — французький письменник.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

Безлад не створює порядку. Якщо око зодчого — хаос, будівля буде Вавилонською вежею.

В

Велич народу не вимірюється його чисельністю, як велич людини не вимірюється його зростом; єдиною мірою служить його розумовий розвиток і його моральний рівень.

Великі світу цього стають тим, чим їм хочеться бути, малі — чим можуть.

Великі люди зникають, але не розсипаються на тлін.

Вічність підкоряється людині у значно більшій мірі, ніж уявляють.

Г

Гордість — ахіллесова п'ята усіх героїв.

Д

Доблесть сильніша від тирана.

Душі прислужників не терплять упертих.

Ж

Життя — квітка, кохання — мед з неї.

З

Заздрісник, виправдовуючи себе, плутає свою образу із суспільним злом.

Застосування будь-якого закону зустрічає вже знайомі труднощі.

Звісно, необхідно, щоб народ платив, та служив, і він мусить цим задовольнятися. Йому надана можливість брати участь у політиці: з його надр виходять дві основні сили держави — армія і бюджет.

Згустіть усі мрії — і ви отримаєте дійсність.

К

Кожна ненависть сильна вже тим, що вона ненависть.

Коли злість у захваті — це називається заздрістю.

Л

Людський розум має три ключі, які все відчиняють: знання, думка, уява — у цьому все.

Людям не вистачає не сили, а волі.

М

Марне витрачання сил до лиця лише богам: обвал гори інколи закінчується тим, що нора крота змінює своє місце.

Марнославство завжди переслідує спустошення і ганьба.

Марнославство — страшна сила, що діє всередині нас і, водночас, проти нас.

Мені до вподоби бути відомим — це щастя; але я хочу бути корисним — це обов'язок.

Мужність народжує переможців, згуртованість — непереможних.

Н

Навіть зміна поколінь — ніщо інше, як дихання вічності.

Надія була б найбільшою силою людської душі, якби не існувало відчаю.

Найбільш ница і жахлива істота — заздрісник.

Народ інстинктивно бере під захист усе, на що направлений суворий перст влади.

Нічого не перебільшувати — ось правило мудрого.

Ніщо так не сприяє творенню майбутнього, як сміливі мрії. Сьогодні утопія, завтра — плоть і кров.

О

Океан руйнує нас своїми краплями.

П

Перш за все люди поспішають виявити невдячність.

Популярність — слава, яка розмінюється на мідяки.

Презирство — це ляпас на відстані.

При дворі можна влаштуватися у два способи: на захмарних висотах — тоді на вас чекає величність, або в багнюці — тоді у ваших руках сила.

Р

Розум і фантазія рівні й однаково необхідні.

Розширення прав спричинює збільшення обов’язків.

С

Свобода громадянина закінчується там, де починається свобода іншого. — З роману «Дев'яносто третій рік»

Сміливе підглядання — хоробрість боягузів.

Справжня добропорядність — це розважливість.

Т

Тваринний егоїзм — суть заздрісника.

У

У провидіння є своя мета: воно нагороджує гідного.

Усі ми сліпі. Сліпий скнара — він бачить золото, але не бачить багатства. Сліпий марнотратник — він бачить початок і не бачить кінця. Сліпа кокетуха — вона не бачить своїх зморшок. Сліпий учений — він не бачить власної неосвіченості. Чесна людина сліпа — вона не бачить злодія. Злодій сліпий — він не бачить Бога. Бог також сліпий — у день, коли він створив світ, він не помітив, що в його творіння прослизнув Диявол.

Уявіть лишень, щоб країною керували її громадяни! Громадяни — це віжки, а віжки — не кучер. Вирішувати питання управління голосуванням — це наче плисти з волі вітру.

Ц

Ціна допомоги визначається ціною жертви.

Щ

Щоб бути щасливим, недостатньо володіти щастям, потрібно заслуговувати на нього.

Я

Як надмір масла гасить вогонь, так надлишок почуттів гасить думку.

Якщо ви хочете бути сильним, будьте непомітним.

Я спокійно ставлюся до ножових ударів ворога, але мені болісна шпилькова колька друга.

Див. також

• Знедолені

Джерела

• Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 42-44.

• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
• Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6