Віктор Гюго

Віктор Гюґо

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Вікто́р Гюґо́ (1802–1885) — французький письменник.

Цитати

Людям не вистачає не сили, а волі.

Вічність підкоряється людині у значно більшій мірі, ніж уявляють.

У провидіння є своя мета: воно нагороджує гідного.

Нічого не перебільшувати — ось правило мудрого.

Людський розум має три ключі, які все відчиняють: знання, думка, уява — у цьому все.

Розум і фантазія рівні й однаково необхідні.

Океан руйнує нас своїми краплями.

Навіть зміна поколінь — ніщо інше, як дихання вічності.

Народ інстинктивно бере під захист усе, на що направлений суворий перст влади.

Марнославство — страшна сила, що діє всередині нас і, водночас, проти нас.

Доблесть сильніша від тирана.

Марне витрачання сил до лиця лише богам: обвал гори інколи закінчується тим, що нора крота змінює своє місце.

Застосування будь-якого закону зустрічає вже знайомі труднощі.

Гордість — ахіллесова п'ята усіх героїв.

Марнославство завжди переслідує спустошення і ганьба.

Перш за все люди поспішають виявити невдячність.

Уявіть лишень, щоб країною керували її громадяни! Громадяни — це віжки, а віжки — не кучер. Вирішувати питання управління голосуванням — це наче плисти з волі вітру.

Безлад не створює порядку. Якщо око зодчого — хаос, будівля буде Вавилонською вежею.

Звісно, необхідно, щоб народ платив, та служив, і він мусить цим задовольнятися. Йому надана можливість брати участь у політиці: з його надр виходять дві основні сили держави — армія і бюджет.

Як надмір масла гасить вогонь, так надлишок почуттів гасить думку.

При дворі можна влаштуватися у два способи: на захмарних висотах — тоді на вас чекає величність, або в багнюці — тоді у ваших руках сила.

Усі ми сліпі. Сліпий скнара — він бачить золото, але не бачить багатства. Сліпий марнотратник — він бачить початок і не бачить кінця. Сліпа кокетуха — вона не бачить своїх зморшок. Сліпий учений — він не бачить власної неосвіченості. Чесна людина сліпа — вона не бачить злодія. Злодій сліпий — він не бачить Бога. Бог також сліпий — у день, коли він створив світ, він не помітив, що в його творіння прослизнув Диявол.

Мені до вподоби бути відомим — це щастя; але я хочу бути корисним — це обов'язок.

Якщо ви хочете бути сильним, будьте непомітним.

Великі світу цього стають тим, чим їм хочеться бути, малі — чим можуть.

Великі люди зникають, але не розсипаються на тлін.

Щоб бути щасливим, недостатньо володіти щастям, потрібно заслуговувати на нього.

Розширення прав спричинює збільшення обов’язків.

Душі прислужників не терплять упертих.

Ціна допомоги визначається ціною жертви.

Справжня добропорядність — це розважливість.

Найбільш ница і жахлива істота — заздрісник.

Тваринний егоїзм — суть заздрісника.

Заздрісник, виправдовуючи себе, плутає свою образу із суспільним злом.

Кожна ненависть сильна вже тим, що вона ненависть.

Презирство — це ляпас на відстані.

Коли злість у захваті — це називається заздрістю.

Сміливе підглядання — хоробрість боягузів.

Я спокійно ставлюся до ножових ударів ворога, але мені болісна шпилькова колька друга.

Мужність народжує переможців, згуртованість — непереможних.

Життя — квітка, кохання — мед з неї.

Див. також

• Знедолені

Джерела

• Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 42-44.