Перейти до вмісту

Велика Британія

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Великобританія)
Вікіпедія
Вікіпедія
Прапор Великої Британії

Велика Британія (англ. Great Britain) — острівна держава у Європі. Об'єднує Англію, Уельс, Шотландію та Північну Ірландію. Столиця — Лондон.

Цитати

[ред.]
  •  

Англійський євроскептицизм ґрунтується на давньому переконанні в англійській винятковості. У 1066 році країну завоювала французька династія... «...» Але коли в першій половині XVI століття Генріх VIII розірвав відносини з папством і створив окрему протестантську церкву, почало вкорінюватися почуття особливої англійської ідентичності. Це відчуття окремішності посилилося після перемоги над іспанською Армадою та внаслідок політичної боротьби, що супроводжувала Англійську громадянську війну в XVIII столітті та спричинила встановлення верховної палати Парламенту.[1]
«Від цієї важко здобутої влади не так легко відмовитись: якщо послухати риторику прихильників Брекзіту, європейський материк досі поневолений, але цього разу його поневолив не папа чи імператор, а Європейський Союз.» (там же)

  Френсіс Фукуяма
  •  

[З XVI століття] відчуття національної ідентичності й унікальності продовжувало зростати, сягнувши апогею в часи правління Єлизавети І, коли воно набуло зразкового вияву в одному з найвпливовіших творів у всій англійській літературі. Acts and Monuments («Діяння і пам'ятки») Джона Фокса «...» було гучним висловленням теорії, що протестантська Англія — «Обрана Богом нація», вища за поневолених папістів європейського материка й цілком незалежна від будь-якої влади крім королівської.[2][3]
«Ця теорія англійської, а згодом британської нації відтоді проіснувала до 1970-х років, коли членство в Європейських спільнотах знову підпорядкувало країну рішенням зовнішньої влади.» (там же)

  Алан Сміт, історик
  •  

Палата лордів — це британська Внутрішня Монголія для політиків на пенсії.

 

The House of Lords is the British Outer Mongolia for retired politicians.[4]

  — Тоні Бенн
  •  

Якщо хтось іноземець, то це назавжди: він може стати британцем, але ніколи не стане англійцем.

 

Once a foreigner, always a foreigner: he may become British, but he can never become English.[5]

  — Джордж Майкс
  •  

Упродовж мого життя всі наші проблеми виникали через континентальну Європу, а розв'язували їх завжди англомовні нації світу.

 

In my lifetime all our problems have come from mainland Europe and all the solutions have come from the English-speaking nations across the world.[6]

  Маргарет Тетчер (1999)
  •  

Мазепа програв — і тому його оголосили «зрадником». Якби він виграв — ніхто з нього зрадника б не робив. Так, як ніхто не вважав зрадником Джорджа Вашинґтона, який разом з однодумцями «зрадив» британській короні, відірвав британські ж землі від Англії і створив Сполучені Штати Америки. Так, як ніхто не вважає зрадником Симона Болівара, що «зрадив» іспанській короні й започаткував рух до незалежності іспанських же земель у Південній та Центральній Америці.[7]«Іван Мазепа і Росія».

  Ярослав Дашкевич

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 144
  2. Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 145
  3. Alan G.R. Smith, The Emergence of a Nation State 1529-1660: The Commonwealth of England 1529-1660
  4. Esar, E. (1995). 20,000 quips & quotes. New York: Barnes & Noble Books. — P. 578
  5. Esar, E. (1995). 20,000 quips & quotes. New York: Barnes & Noble Books. — P. 269
  6. Stormy start to 'Thatcher's day'
  7. Дашкевич Я. Іван Мазепа і Росія // Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-е вид., виправл. й доповн. — Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. — С. 204. — ISBN 978-966-441-031-8

Джерела

[ред.]