Бастрикін Олександр Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бастрикін Олександр Іванович
Alex Bastrykin.png
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Іванович Бастрикін (рос. Алекса́ндр Ива́нович Бастры́ки, нар. 27 серпня 1953, Псков) — радянський і російський юрист і державний діяч.

Голова Слідчого комітету Російської Федерації, державний радник юстиції 1 класу, генерал-полковник юстиції.

Цитати[ред.]

  •  

За даними слідства Арсеній Яценюк брав участь як мінімум у двох збройних зіткненнях, що відбувалися 31 грудня 1994 року на площі Хвилинка в місті Грозний і в лютому 1995 року в районі міської лікарні № 9 міста Грозний, а також в тортурах і розстрілах полонених військовослужбовців російської армії в Жовтневому районі міста Грозний 7 січня 1995 року. За наявними у нас даними Арсеній Яценюк в числі інших активних учасників УНА-УНСО в грудні 1995 року нагороджений вищою нагородою Джохара Дудаєва «Честь нації» за знищення російських військовослужбовців. Допитані соратники Яценюка характеризують його як людину освічену, розумну, але при цьому хитру і спритну, що називається, з малих років прагне до влади і публічності. На початку 1995 року Арсеній Яценюк у складі групи журналістів через Грузію повернувся в Україну. У подальшому він неодноразово був помічений на з'їздах та інших заходах УНА-УНСО в Києві[1]. — Про участь Арсенія Яценюка у першій Чеченській війні.

 

По данным следствия, Арсений Яценюк участвовал как минимум в двух вооруженных столкновениях, происходивших 31 декабря 1994 года на площади Минутка в городе Грозный и в феврале 1995 года в районе городской больницы № 9 города Грозный, а также в пытках и расстрелах пленных военнослужащих российской армии в Октябрьском районе города Грозный 7 января 1995 года. По имеющимся у нас сведениям, Арсений Яценюк в числе других активных участников УНА-УНСО в декабре 1995 года награжден высшей наградой Джохара Дудаева "Честь нации" за уничтожение российских военнослужащих. Допрошенные соратники Яценюка характеризуют его как человека образованного, умного, но при этом хитрого и изворотливого, что называется, с малых лет стремящегося к власти и публичности. В начале 1995 года Арсений Яценюк в составе группы журналистов через Грузию вернулся на Украину. В последующем он неоднократно был замечен на съездах и других мероприятиях УНА-УНСО в Киеве[2].

  •  

Досить вже грати в лжедемократію, слідуючи псевдоліберальним цінностям.

 

Хватит уже играть в лжедемократию, следуя псевдолиберальным ценностям[3].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg