Чехов Антон Павлович
| Антон Павлович Чехов | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Антон Павлович Чехов (1860–1904) — російський письменник, драматург.
|
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати[ред.]
Б[ред.]
Бездарний не той, хто не вміє писати повісті, а той, хто пише і не вміє цього приховати |
Бездіяльне життя не може бути чистим. |
Без праці неможливо відчути всю повноту життя[1]. |
В[ред.]
Вся Росія — країна якихось жадібних і ледачих людей... Психологія у них — собача: б'ють їх — вони тихенько повискують і ховаються по своїх будках, пестять — вони лягають на спину, лапки догори і виляють хвостиками... — Антон Павлович Чехов в бесіді з Максимом Горьким. [2] |
|||||
Вся Россия — страна каких-то жадных и ленивых людей... Психология у них — собачья: бьют их — они тихонько повизгивают и прячутся по своим конурам, ласкают — они ложатся на спину, лапки кверху и виляют хвостиками... |
Г[ред.]
Горілка біла, але малює ніс і чорнить репутацію — «Плоды долгих размышлений» |
|||||
Водка бела, но красит нос и чернит репутацию |
Д[ред.]
Добрій людині буває соромно навіть перед собою. |
Ж[ред.]
Життя має розбіжність із філософією: щастя немає без дозвілля, дає задоволення лише те, що не потрібне[3]. |
З[ред.]
Зміна життя на краще, ситість, неробство розвивають у російської людини зарозумілість найнахабнішу |
|||||
Перемена жизни к лучшему, сытость, праздность развивают в русском человеке самомнение, самое наглое[4] |
Л[ред.]
Людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся земна куля, вся природа, де на просторі вона могла б проявити всі свої властивості свого вільного духу |
Н[ред.]
Навіть хворіти приємно, коли знаєш, що є люди, які чекають на твоє одужання, як на свято. |
|||||
Даже болеть приятно, когда знаешь, что есть люди, которые ждут твоего выздоровления, как праздника.[5] | |||||
Не розуміє людина жарту — пиши пропало! І знаєте: це вже не справжній розум, будь людина хоч сім разів розумна. |
П[ред.]
Потрібно, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини хтось стояв із молоточком і нагадував стуком, що є нещасні. |
Професія лікаря — це подвиг, вона вимагає самовідданості, чистоти душі і чистоти помислів. |
С[ред.]
Самолюбство і зарозумілість у нас європейські, а розвиток і вчинки азіатські. — про росіян |
|||||
Самолюбие и самомнение у нас европейские, а развитие и поступки азиатские[6] |
Т[ред.]
Тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є. |
|||||
Тогда человек станет лучше, когда вы покажете ему, каков он есть… |
Треба бути ясним розумово, морально чистим і охайним фізично. |
У[ред.]
У человека всё должно быть прекрасным: и лицо, и одежда, и душа, и мысли. |
Усе знають і все розуміють тільки дурні й шарлатани. |
Х[ред.]
Хто не може взяти ласкою, не візьме й суворістю. |
Ч[ред.]
Чим вище людина за своїм розумовим і духовним розвитком, тим вона вільніша, тим більше задоволення вона отримує від життя. |
|||||
Чем выше человек по умственному и нравственному развитию, тем он свободнее, тем большее удовольствие доставляет ему жизнь |
Чужа душа — темний ліс, ну а котяча — тим більше. |
Я[ред.]
Якщо ви працюватимете на сьогоднішній день, то ваша робота буде нікчемною; треба працювати маючи на увазі лише майбутнє[8]. |
Якщо хочеш, щоб у тебе не було часу — нічого не роби. |
Якщо я лікар, то мені потрібні хворі й лікарня… |
Примітки[ред.]
- ↑ а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ А. П. Чехов, Избранное, ЛЕНИЗДАТ 1982, с. 12.
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 22
- ↑ Оповідання «Аґрус» рос. «Крыжовник»
- ↑ Кожевников А. Ю., Тихонова Т. Б. Умом Россию не понять. Словарь приколов. — Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2006. — С. 19
- ↑ Лингвистика речи. Медиастилистика. Коллективная монография, посвященная 80-летию профессора Г. Я. Солганика. – 2-е изд., стер. – М. : ФЛИНТА, 2013. – 528 с. ISBN 978-5-9765-1466-9
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 40
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 17
Джерела[ред.]
- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 51.
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1187-1188.