Історія української літератури вивчає закономірності історико-літературного процесу, літературні жанри, течії, творчість окремих письменників, особливості їхнього стилю та значення художньої спадщини у розвитку української літератури.
Багата й сильна література не виростає на пустому місці. Вона конче потребує слів і текстів у своєму фундаменті —спресованої століттями мудрості, на яку можна опиратися. У нашої літератури фундамент надійний і сягає у глиб далі, ніж ми можемо бачити.[1]
...феномен Вишні слід пам'ятати й цінувати, бо хтозна, можливо, «бацили сміху», які до нього розсівали Котляревський та Руданський, а після — Глазовий і Лесь Подерв'янський, і несуть справжнє ДНК нашої веселої нації, котру не зламають сто тисяч перешкод.[4]
[Ярмарок] це саме життя, але оформлене особливим ігровим способом.[5][6] — Саме як національний наратив, ярмарок стає наскрізним топосом у новочасній українській культурі[7].
