Ірраціональні числа

Матеріал з Вікіцитат
Ірраціональні числа
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ірраціональні числа (позначення для множини — ) — це всі дійсні числа, що не є раціональними: , — тобто не можуть бути записані як відношення цілих чисел (, ), а лише нескінченними неперіодичними десятковими дробами.

Цитати[ред.]

  •  

Математики цілі століття користувалися «від'ємними» і «додатніми» числами, ототожнюючи останні з якимись числами без знаку, не маючи сумніву в законності цього так само, як вони користувалися дробовими та ірраціональними числами.

  Ф. Журден[1]
  •  

Ми доходимо висновку, що не існує ніяких абсурдних, ірраціональних, неправильних, непоясненних або глухих чисел, але що серед чисел існує така досконалість і згода, що нам треба міркувати дні й ночі над їх дивовижною закінченістю.

  С. Стевін[2]
  •  

Якщо розуміти під алгеброю застосування арифметичних операцій до складних величин усякого роду, чи це будуть раціональні, чи ірраціональні числа, чи просторові величини, то вчених брамінів з Індостану слід вважати справжніми винахідниками алгебри.

  Г. Ганкель[3]
  •  

Світ математики — це наче багатоповерхова будівля, причому ідеї кожного поверху пов'язані між собою… Що нижче поверх, то глибші (і, взагалі кажучи, важчі) ідеї. Так, приміром, ідея ірраціонального числа глибша, ніж ідея цілого числа, і Піфагорова теорема через те ж таки глибша за Евклідову.

  Г. Харді[4]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.