Перейти до вмісту

Герман Ганкель

Матеріал з Вікіцитат
Герман Ганкель
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Герман Ганкель (нім. Hermann Hankel, 14 лютого 1839, Галле, Саксонія — 29 березня 1873) — німецький математик, відомий за перетворенням Ганкеля та матрицею Ганкеля, названими на його честь.

Цитати

[ред.]
  •  

[Математика — ] чисто інтелектуальна, чиста теорія форм, яка за об'єкт має не комбінації величин або їх зображень, чисел, а предмети думки [Gedankendinge], що їм можуть відповідати дійсні предмети або відношення, хоч така відповідність не доконечна.[1]

  •  

У більшості наук наступне покоління відкидає те, що попереднє побудувало, те, що одне встановило — наступне знищує. І тільки у математиці кожне покоління добудовує новий поверх до тієї самої споруди.[1]

  •  

Математика нестримно йде своїм власним шляхом не тому, що вона не визнає ніякого контролю і ніяких законів, а саме тому, що вона підлягає свободі, яка випливає з природи математики і узгоджена з її сутністю.[1]

  •  

Якщо ми порівняємо математичну проблему з гірською породою, до середини якої ми хочемо дістатися, то тоді робота грецьких математиків уподібниться перед нами праці упертого каменяра, що з зубилом і молотком у руках починає поволі, але безнастанно, роздрібнювати породу на частини; праця ж сучасних математиків постане як зусилля першорядного шахтаря, котрий, здійснивши кілька невеликих проходів у породі, закладає патрон, підриває його і відкриває світові скарб.[2]

  •  

Сучасна геометрія відкрила «організм, за допомогою якого найрізнорідніші явища у світі простору з'єднуються одне з одним» (Штайнер), і, як ми можемо заявити без перебільшення, впритул наблизилася до наукового ідеалу.[3]

  •  

Якщо розуміти під алгеброю застосування арифметичних операцій до складних величин усякого роду, чи це будуть раціональні, чи ірраціональні числа, чи просторові величини, то вчених брамінів з Індостану слід вважати справжніми винахідниками алгебри.[4]

  •  

Ідеальна цифрова система повинна за допомогою якомога меншої кількості знаків зображувати кожне число в найстислішому і найнаочнішому вигляді.[4]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.