Від'ємне число

	Від'ємне число
	Стаття у Вікіпедії

Від'ємне число — дійсне число, що менше за нуль. Від'ємні числа розташовані на числовій осі ліворуч від нуля.

Цитати

	Математики цілі століття користувалися «від'ємними» і «додатніми» числами, ототожнюючи останні з якимись числами без знаку, не маючи сумніву в законності цього так само, як вони користувалися дробовими та ірраціональними числами.
	— Ф. Журден^[1]

	Від'ємні величини алгебри реальні лише остільки, оскільки вони співвідносяться з додатними величинами, реальні лише в рамках свого відношення до останніх; взяті поза цим відношенням, самі по собі, вони мають чисто уявний характер.
	— Ф. Енгельс^[2]

	Ти бачиш, звичайно, що все це [використання від'ємних чисел], на перший погляд дуже схоже на чистісіньку нісенітницю, а проте, виконані згідно з цим алгебраїчні дії приводять до зображень воістину дивовижних.
	— М. Штіфель^[3]

	Правила алгебраїчних дій з від'ємними кількостями загалом усі приймають і вважають їх точними незалежно від того, що розуміється під цими кількостями.
	— Ж. Даламбер^[4]

	Одна з найбільших переваг сучасної геометрії проти стародавньої у тому, що вона спроможна, розглядаючи як додатні, так і від'ємні величини, вмістити в одному формулюванні декілька варіантів тієї самої теореми, в якій змінюється тільки співвідношення різних частин фігури.
	— М. Шаль^[5]

	Тоді як обидві ці операції [додавання і множення] завжди здійсненні, здійсненність зворотних операцій, віднімання і ділення, виявляється обмеженою… Але саме ця обмеженість у виконанні зворотних операцій щоразу спричинювала новий творчий акт. Так людський розум створив від'ємні й дробові числа, завдяки чому з'явилося незмірно досконаліше знаряддя у вигляді системи всіх раціональних чисел.
	— Р. Дедекінд^[6]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.