Інокентій Нерунович

Інокентій Нерунович

Стаття у Вікіпедії

Єпископ Інокентій (світське ім'я — Іван Нерунович; *близько 1700, Київ — †1741, Іркутськ) — український релігійний діяч доби Гетьманщини, єпископ Іркутський і Нерчинський РПЦ.

Цитати

З драми «Милість Божа», 1728 р.

То чому ми безумні, чому очманілі, Чому спим летаргічно, від горя зчорнілі?

...Гей, будем прокляті, Коли мовчки ми станем наругу приймати!

Коли шабля при нас є, то ще не змаліла Знаменита у світі козацькая сила!

Доказали ми слави немало чужої.

Бог живий і не вмерла козацькая мати! — Слова приписано Б. Хмельницькому

За добре, що маєш, ми лихо приймаєм.

Чи пагуби своєї ви стали б чекати Щоденно, а чи краще те зло не пускати?

Добре знаєм: нам усім Вкраїна є мати. Хто ж не схоче руку їй у поміч подати, Матері, що гине, той каміння твердіший, І од лева-хижака незмірно лютіший.

Коли віру свою не тримають, То вірності для себе даремне чекають.

Некликаному гостю на відсіч виїжджаймо!

Один із двох, звичайно, в бою торжествує, Подоланий у битві і стогне, й сумує. А іноді супроти надії буває, Що сильного слабкіший ущент розбиває.

Має силу й ум, красний та багатий, Хто святий і хто повний благодаті.

Всі блаженнії завше отакії, Бо змінить печаль радістю уміють.

Усе на світі любов переможе Любов ні в чому знати упадку не може. Тож кожен, хто Вітчизну уміє любити, Не зможе від любови себе відлучити.

Козацька слава смерть з-перед очей прогнала.

Міцніше між собою у мирі живіте, Свою взаємну дружбу в житті возлюбіте, Бо речі і малії примножує згода І навпаки: великі вмаляє незгода.

Із срібних полумисків батьки в нас не їли І з золотих пугарів ніколи не пили, Бо дбали про залізо, залізо любили І славу превелику собі заслужили.

Шукайте славу, гроші в ніщо завше майте!

Не славний, хто численні стадá власні має, А той, що супостата у пекло зганяє.

Що є, задовольніться, тримайтесь такого: Нічим не ображайте в житті брата свого.

Як куплями окутий житейськими воїн, То ймення свого в світі увіч не достоїн.

Ті, що слави моєї шлях бити хотіли, Шлях, що тягне за гори, самі загубили.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7