Іларіон Ярошевицький

Матеріал з Вікіцитат
Іларіон Ярошевицький
Стаття у Вікіпедії

Іларіон Ярошевицький (? — 1704) — український учений і поет. Автор латиномовної рукописної поетики «Аполлонів кедр» (лат. Cedrus pharetrati Rossiano Orpheo) і твору «Купідон, або Крилатий Амур».


Цитати[ред.]

Із поемки «Аполлоновий кедр», 1702 р.[ред.]

  •  

Думка міняє любов, а чи можна змінить твою вдачу[1]?

  •  

Легкість найбільше літам відповідає твоїм[1].

  •  

Горе прийде, як любов в кригу замерзне тверду[1].

  •  

Слізка сильніше одна діє, ніж цілий потік[1].

  •  

Світла бажав я тоді лиш, коли про шляхи свої думав, А як зійшло, то моїй ясно зробилось душі[1].

  •  

Розум дитячий у того, котрий од скелета тікає[1].

  •  

Довго у тайні любов годі утримать свою[1].

  •  

Гість мого серця — любов, ось де причина зітхань[1].

  •  

То невелика печаль: втратити чемні слова[2].

  •  

Розум спокійний у мене, судно буде теж непорушне,
Розум при планах своїх — на своїм місці судно[2].

  •  

...Не зможеш здолати
Сильну на світі любов — все подолає вона[2].

Інші цитати[ред.]

  • Часто оплакуємо те, з чого сміялись раніш.
  • Чи ж це любов, як не є гідна любові вона?
  • Світла бажав я тоді лиш, коли про шляхи свої думав.
  • Серця твердого ніяк взяти не може вогонь.
  • Вільний од злочину, я і від кайданів звільнюся.
  • Наше життя між людей стало звірине давно.
  • Завжди звірине життя звірами робить людей.

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]