Релігія: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Вікіпедія}} |
{{Вікіпедія}} |
||
'''Релі́гія''' (від {{lang-la|religio}} — зв'язок) — особлива система [[світогляд]]у та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини. |
'''Релі́гія''' (від {{lang-la|religio}} — «зв'язок») — особлива система [[світогляд]]у та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини. |
||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
* |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
* [[Бог]] для чоловіків, а релігія для [[жінка|жінок]].<ref>{{БОКА|963-964}}</ref> ([[Джозеф Конрад]]) |
* [[Бог]] для чоловіків, а релігія для [[жінка|жінок]].<ref>{{БОКА|963-964}}</ref> ([[Джозеф Конрад]]) |
||
{{Q |
|||
<poem>* |
|||
| Цитата = Зачєли всї люде говорити, що то вже попи хотє віру скасувати нашу давну, бо в нас говорє так, що доки [[писанка|писанки]] пишут и доки [[коляда|колєдники]] ходє, то доти і наша віра руска буде на світі<ref>Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. — Львів: Логос, 2016. — С. 41.</ref>. |
|||
| ⚫ | |||
| Коментар = |
|||
| ⚫ | |||
| Оригінал = |
|||
| ⚫ | |||
| Автор = Петро Шекерик-Доників, гуцульський етнограф («Як відбувають ся коляди у Гуцулів», Львів, 1914)}} |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
* Для здорової людини життя, власне кажучи, тільки неусвідомлена втеча, в якій він сам собі не зізнається, — втеча від думки, що рано чи пізно доведеться померти. [[Хвороба]] завше одночасно і нерозуміння й проба сил. Тому хвороба, біль, страждання — найважливіше джерело релігійності.<ref>[http://www.wisdoms.ru/pavt/p106.html wisdoms.ru]</ref> ([[Франц Кафка]]) |
* Для здорової людини життя, власне кажучи, тільки неусвідомлена втеча, в якій він сам собі не зізнається, — втеча від думки, що рано чи пізно доведеться померти. [[Хвороба]] завше одночасно і нерозуміння й проба сил. Тому хвороба, біль, страждання — найважливіше джерело релігійності.<ref>[http://www.wisdoms.ru/pavt/p106.html wisdoms.ru]</ref> ([[Франц Кафка]]) |
||
Версія за 13:34, 4 листопада 2018
Релі́гія (від лат. religio — «зв'язок») — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Цитати
Віра і безвірство…
Сунна і Коран…
Біблія жидівська…
Біблія в христьян…
В кожного народа
Є свята брехня…
І нікому правда
Просто не сія!
(«Віра і безвірство…», Абу-ль-Аля аль-Мааррі; пер. А. Кримського)[1]
- Бог для чоловіків, а релігія для жінок.[2] (Джозеф Конрад)
| — Петро Шекерик-Доників, гуцульський етнограф («Як відбувають ся коляди у Гуцулів», Львів, 1914) |
- Для здорової людини життя, власне кажучи, тільки неусвідомлена втеча, в якій він сам собі не зізнається, — втеча від думки, що рано чи пізно доведеться померти. Хвороба завше одночасно і нерозуміння й проба сил. Тому хвороба, біль, страждання — найважливіше джерело релігійності.[4] (Франц Кафка)
- Наука без релігії кульгава; релігія без науки сліпа.[5] (Альберт Ейнштейн)
- Релігія — хвороба душі.[6] (Джонатан Свіфт)
- Релігія — це не знання про Бога. Релігія — це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста. Чи може бути справжньою зустріч в Інтернеті чи, скажімо, по телефону? Ні. Зустріч – це коли особи зустрічаються фізично, особисто. З Господом Богом все так само. Спілкування з Ним не має бути механічним, масовим. Це явище добре лише з тієї точки зору, що ми можемо подивитися Літургію, яку правлять, скажімо, у Римі. Завжди добре почути проповідь, гарну музику, але якщо ти бачиш це тільки через монітор, воно не гріє твого серця. …Порівняйте п'єсу, переглянуту на телебаченні, з тією, яку ви побачили в театрі — різниця колосальна.[7] (Любомир Гузар)
- Чому жодна релігія не поставила першою заповідь: «працюй»?[8] (Бертольд Ауербах)
Примітки
- ↑ Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: "Навчальна книга-Богдан", 2006. — С. 93
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 963-964.
- ↑ Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. — Львів: Логос, 2016. — С. 41.
- ↑ wisdoms.ru
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1200—1202.
- ↑ wisdoms.ru
- ↑ Блаженніший Любомир (Гузар): «Найважливішим є контакт між людьми. Техніка не може цього замінити»
- ↑ Charles Noel Douglas, Forty Thousand Quotations: Prose and Poetical, New York: Halcyon House, 1917, p. 1984
