Латинська мова

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Лати́нська мо́ва (чи просто латина; лат. Lingua Latīna) — мова, що належить до латинсько-фаліскської підгрупи італійських мов індоєвропейської сім'ї. Мова Римської імперії, також широковживана в Середньовіччі. Зараз це мертва мова, але її досі використовують у біології та медицині. Офіційна мова Ватикану та Католицької Церкви.

Цитати[ред.]

  •  

Яка потреба латинських шкіл нашому народові? Передусім та, щоб бідної нашої Русі не називали дурною Руссю. Учіться, говорить обмовець, по-грецьки, не по-латинськи. Добра рада, але вона корисна в Греції, а не в Польщі, де латинська мова має великий ужиток. Поїде бідолаха русин на трибунал, на сейм, на сеймик, до гролу, до земства,— без латини платить вини (судові кари); ні судді, ні адвоката, ні розуму, ні посла; а тільки як ворона, витріщивши очі, придивляється то до цього, то до того.[1]

  — Сильвестр Косів, церковний діяч і письменник XVII століття

Жартівлива латина з «Енеїди» Котляревського[ред.]

За тиждень так лацину взнали,
Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном — домінусом,
Себе ж то звали — троянус. (Частина четверта)

Еней, к добру з натури склепний,
Сказав послам латинським так:
«Латинус рекс єсть невгомонний,
А Турнус пессімус дурак.
І кваре воювать вам мекум?
Латинуса буть путоцекум,
А вас, сеньйорес, без ума;
Латинусу рад пацем даре,
Пермітто мертвих поховаре,
І злості корам вас нема,

Один єсть Турнус ворог меус,
Сам, ерго, дебет воювать;
Велять так фата, ут Енеус
Вам буде рекс, Аматі зять.
Щоб привести, ад фінем беллюм,
Ми зробим з Турнусом дуеллюм,
Про що всіх сангвіс проливать?
Чи Турнус буде, чи Енеус,
Укажеть глядіус, вель деус,
Латинським сцептро управлять». (Частина шоста)

Іван Котляревський, «Енеїда»

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 152