Постмодернізм
Постмодернізм — напрям у світовій культурі другої половини XX ст.
Світ і людина втратили зміст, залишилась лише какофонія сміху, фантасмагорія, чудернацька суміш трагічного й комічного, якась буфонада, фарс.[1] |
|||||
| — Тамара Денисова, український літературознавець |
Постмодернізм — то взагалі клонування копій, які не мають у житті відповідників.[2] |
|||||
| — Юрій Іллєнко |
Чи можуть нинішні постмодерністи збудувати роман за нормальними канонами? Не писати беліберду, яка їм з бодуна полізе в голову, а щось створити за жанровими вимогами?[3] |
|||||
| — Валерій Шевчук, український письменник |
Підхопили постмодернізм, як вітрянку, розчухали до крові, ну, і яке тепер обличчя літератури?[4] |
|||||
| — Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого» |
Постмодернізм радикально змінив картину. До великих теорій і широких узагальнень багато хто ставився з підозрою - як до метанаративів домінування. Телескоп як інструмент спостернеження минулого поступився місцем мікроскопу...[5] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Постмодернистська критика зробила важливу роботу щодо розвінчування історичних міфів. Але нічого не дала взамін.[6] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Я належу до тих істориків, які вважають, що інтелектуально постмодернізм вичерпався. А фізично він помер на Євромайдані. Його захисники показали, що людські права, демократія це не просто концепти, а цінності, за які варто віддати здоров'я і навіть життя.[6] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 49
- ↑ Конституція життя Юрія Іллєнка
- ↑ На поета можна вивчитися
- ↑ Костенко, Л. Записки українського самашедшого. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 106
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 425
- ↑ а б Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 426
Джерела
[ред.]- Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4