Перейти до вмісту

Постмодернізм

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Постмодернізм — напрям у світовій культурі другої половини XX ст.


  •  

Світ і людина втратили зміст, залишилась лише какофонія сміху, фантасмагорія, чудернацька суміш трагічного й комічного, якась буфонада, фарс.[1]

  Тамара Денисова, український літературознавець
  •  

Постмодернізм — то взагалі клонування копій, які не мають у житті відповідників.[2]

  Юрій Іллєнко
  •  

Чи можуть нинішні постмодерністи збудувати роман за нормальними канонами? Не писати беліберду, яка їм з бодуна полізе в голову, а щось створити за жанровими вимогами?[3]

  Валерій Шевчук, український письменник
  •  

Підхопили постмодернізм, як вітрянку, розчухали до крові, ну, і яке тепер обличчя літератури?[4]

  Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого»
  •  

Постмодернізм радикально змінив картину. До великих теорій і широких узагальнень багато хто ставився з підозрою - як до метанаративів домінування. Телескоп як інструмент спостернеження минулого поступився місцем мікроскопу...[5]

  Ярослав Грицак
  •  

Постмодернистська критика зробила важливу роботу щодо розвінчування історичних міфів. Але нічого не дала взамін.[6]

  Ярослав Грицак
  •  

Я належу до тих істориків, які вважають, що інтелектуально постмодернізм вичерпався. А фізично він помер на Євромайдані. Його захисники показали, що людські права, демократія це не просто концепти, а цінності, за які варто віддати здоров'я і навіть життя.[6]

  Ярослав Грицак

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 49
  2. Конституція життя Юрія Іллєнка
  3. На поета можна вивчитися
  4. Костенко, Л. Записки українського самашедшого. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 106
  5. Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 425
  6. а б Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 426

Джерела

[ред.]