Перейти до вмісту

Яковченко Микола Федорович

Матеріал з Вікіцитат
Яковченко Микола Федорович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Фе́дорович Яко́вченко (3 травня 1900, Прилуки, Полтавська губернія, Російська імперія нині Чернігівська область, Україна — 11 вересня 1974, Київ, Українська РСР, СРСР) — видатний український актор театру та кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР (з 1970 року)[1].

Цитати

[ред.]
  •  

«- Коли душа палає, з наперстка її не заллєш». — улюблена фраза з ролі підпоручика Миронова у "Днях нашого життя№ (1909). Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  •  

«Виступали ми якось акторською бригадою в одній із військових частин. Після концерту запросив нас командувач.

- У чому потребуєте, товариші артисти? – запитав генерал з порогу. Тут мене ліктем штовхає Юрій Васильович Шумський, мовляв, придумай що-небудь... Наш "задум" Гнат Петрович Юра розкусив і тицьнув мені кулак. Та я вже зробив крок уперед:

- Товаришу командувач! У мене сьогодні день народження!

- Скільки виповнюється? – поцікавився генерал.

- Десять чоловік, – доповів я.

- Видати десять пляшок горілки, – наказав він ординарцеві. – Жінки на святі будуть?

- Так точно, товаришу командувач: теж десять.

- …і десять вина, – додав військовий начальник.

На тому ми поручкалися і мерщій іти, а Гнат Петрович шипить нам:

- Дочекайтеся мене.

Авжеж! Будемо ми його чекати, він же кулака мені тицяв». — про душевність з якою відбувалися так звані шефські концерти в 1928 році Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  •  

«Виходжу з Павлодарського готелю і чую за спиною здивований вигук:

- Диви, Довгоносик! – і вже хтось забігає наперед, делікатно озирається. Потім зупиняється і ввічливо так питає:

- Вибачте, ви Довгоносик?

- Довгоносик, – кажу.

- І як це ви можете?

- Що?

- Ну, бути таким противним?

Стою перед молодим глядачем, мовчу і нишком лаюсь: ну, й слава, бодай йому…

Відтоді одна його поява на сцені зчиняла бурю емоцій.

Саме це комедіант мав на увазі, коли говорив:

- Колеги дуже мені заздрять. Цілий вечір вони виконують головні ролі, мучаться, пітніють, а успіху такого, як я, не мають. Бо досить мені вийти на сцену, як одразу із залу гукають: “Браво!”». — про народну славу за роль Довгоносика із комедії "В степах України" під час гастролей 1940 року Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)


  •  

«Достеменно не відомо, на чиєму боці дід воював – за червоних чи за білих. За документами – всю війну він служив у червоноармійському санітарному поїзді. Проте з часом захоплювався, розповідаючи про кінноту генерала Андрія Шкуро, а якось “санітар” дістав... навіть два добре приховані Георгіївські хрести». — про участь у громадянській війні Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  — онук, Микола Бохонько-Яковченко
  •  

«Микола Федорович ніколи не переставав грати: грав на сцені, за кулісами, в коридорі, в буфеті, в сквері, в купе, коли їхали на гастролі. Йому досить було пари очей – і він починав грати. Щось розповідав, історії про себе, про колег. І це дуже захоплювало. Повсякчас він створював навколо себе тепло, радість, життя і свято». — про Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  — артист Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народний артист України Олексій Пєтухов (1940)
  •  

«Випивака Микола Федорович був знаний. Перед тим, як ковтнути, він заплющував очі, двічі підносив чарку до рота, гучно крумкав, відвертався, писок йому червонів, – а коли чарку випивав, обличчя ставало невимовним, ніби смоли гарячої хильнув.

- Нащо ж ви п’єте, Миколо Федоровичу, коли так важко? – питав його.

- Нащо ви такі аматорські питання ставите? Я ж – професіонал! Наливайте.

- Може закусимо?

- Яка ви невихована людина. Хіба після першої закусують?

І далі вже точилася душевна розмова. Оповідачем він був неперевершеним.». — про те, як вживав горілку Микола Яковченко Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  — актор Харківського українського драматичного театру імені Т. Г .Шевченка Володимир Дальський (1912-1998)
  •  

«Микола Федорович запив по-чорному, сім’я голодувала. Молодшу дочку забрала до себе директорка школи, маючи намір удочерити її. Але Юнночка постійно рвалася додому. Одного разу дитя прибігло й побачило, як батько спить на голому матраці, замість ковдри – пальто, а грубка – вся в тріщинах... І молодша дочка десь надибала глину та взялася грубку замазувати. Так згодом Юнна прагнула врятувати свою родину, доглядаючи батька.

Оковиту він почав жлуктати досхочу… Найчастіше актора бачили в ресторані “Театральний” по вулиці Карла Маркса (тепер – вул. Городецького). Усіма засобами директор театру Дмитро Омелянович Мілютенко та головний режисер Гнат Петрович Юра прагнули вплинути на Миколу Яковченка, щоразу той каявся, обіцяв виправитися, але у пляшку зазирати продовжував. Закінчилось усе кепсько, коли влітку 1950 р. на гастролях актор після чергового запою опинився в палаті Львівської республіканської психоневрологічної лікарні». — про проблеми у житті Миколи Яковченка внаслідок смерті дружини Тетяни Яковченко Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  — народна артистка України Марина Герасименко (1941-2003)
  •  

«Більше помилок не буде. Даю вам клятву. Допоможіть в останній раз. Хочу працювати, хочу грати на сцені. Від вас залежить моє життя і життя моєї сім’ї». — звернення до Олександра Корнійчука наприкінці жовтня 1951 року Микола Яковченко. 1. Лицедій божою милістю (20 квітня 2019 року)

  •  

«- Ірусю! Ірусю, чуєш?... Викинь шістдесят дві копійки!

- Тату, вони ж бо розсиплються!

- А ти, доцю, їх у троячку загорни». — прохання до доньки під балконом будинку по вулиці Ольгинській, 2/1, поряд із театром, дати грошей для вживання оковитої, адже заповітних трьох рублів і 62-х копійок на півлітру у Миколи Федоровича було катма Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  •  

«У моєму акторському житті всього було – і доброго, й лихого, і смішного, й сумного. Та я маю щасливу вдачу: лихе забуваю, добре пам’ятаю. Комедійний актор мусить бути оптимістом. Навіть коли потрапляє в ситуацію, в якій не до сміху». — про початок кінокар'єри на п'ятому десятку років Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  •  

«Миколо, таку фізію, як у тебе, Бог дає раз на сто років – і то на Великдень. Не думай псувати її гримом! Диви, ти у нас просто Жан Габенко якийсь!!!» — про природню харизму актора та категоричну заборону акторові користуватися будь-яким гримом Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  — радянський кінорежисер Іван Пир’єв (1901-1968) під час запрошення українця в картину “Наш спільний товариш” (1962) – на роль бухгалтера Онуфрія Семеновича
  •  

«Оце минаю останню будку, доходжу до Оперного театру, сідаю на свого коня (мався на увазі тролейбус №2, що бігав від площі Богдана Хмельницького до Залізничного вокзалу) та рушаю на вокзал. Там заходжу в ресторан і прошу:

- Дівчата, ану, налийте 350 під кроля!

- Кролів сьогодні немає, Миколо Федоровичу.

- Ну, тоді 250 – на мою печінку!» — про традиційні мандри актора Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  •  

«- Миколо, чайку поп’ємо? – З огляду на те, що знані артисти часто гастролювали, буфетниць знали вони на ім’я:

- Марусю, два чаю!

Їм подають напій, як годиться, в добрих підстаканниках, із ложечками.

Сьорбнув Микола Федорович та й скривився, а колега йому:

- Чого кривишся, наче гівно п’єш, – люди ж дивляться!

Природно, що в склянках метрам української сцени подавали коньяк!». — про вживання коньяку з Амвросієм Бучмою в буфеті перед репетицією напередодні гастролей. Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  •  

«Олю, мені дзвонив знайомий міліціонер і просив передати, щоб ти сьогодні не ходила на Бессарабку…

- Чому?

- А там облава на б… почалася!». — відповідь акторці Ользі Кусенко (1919-1997), першій дружині Юрія Тимошенка на її зауваження колезі про нетверезий спосіб життя Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  •  

«Блазень виходить на манеж». — йоли його на каталці пхали в операційну актор без упину розважав медсестер Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  •  

«Миколо Федоровичу, а ви багато випили на своєму віку?

Помовчав майстер і відповів так, що досі хлюпоче хвилями той крилатий вислів:

- Не перепливеш!» — питання до видатного актора Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються (21 квітня 2019 року)

  — актор Олександр Биструшкін
Крилаті висловлювання актора
  •  

«А горілка та була, як молода артистка в першому спектаклі…» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

«Зав'язав, не п'ю. Але з тобою — з великою охотою». — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

«Мадам, ви така красива, як шхуна. У вас три карбованці немає?» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

«Не треба тому чорта шукати, у кого він за плечима». — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

«Подивлюся в дзеркало — і плюнуть хочеться!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

«Сьогодні ви муж і жена, а завтра сам Бог не скаже, чим ви будете. Очень, очень і очень!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

«Що б не сталося, ми це переживемо!» — Микола Яковченко: постать українського актора в історії кіно (3 травня 2023 року)

  •  

Примітки

[ред.]
  1. Микола Яковченко: завжди сучасний (8 жовтня 2012 року, стаття у журналі «Кіно-Театр»