Чумак Василь Григорович

Чумак Василь Григорович

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Васи́ль Григо́рович Чума́к (*25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту — †21 листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.

Цитати

• Більше віри, що повстане
  Люд яремний, люд німий,
  Що настане час, настане,
  Бризнуть промені в пітьмі.

(До праці // С. 65)

• Вимережить пісню — голубині крила,
  щоб у ній блакитно далечінь замріла,
  щоб у ній заграло шумовиння трав,
  я слова таємні у степу збирав.

(«Вимережить пісню…» // С. 95)

• Далі, о, далі звідсіль!
  Махом останніх зусиль
  Рвати кайдани гнилої моралі
  І далі!.. І далі!.. І далі!..

(Далі! // С. 67)

• До великої праці ставаймо,
  Хай лютує кривавий деспóт.
  І поможе нам той, хто все баче,
  Хто пригноблений баче народ.

(На Новий рік // С. 50)

• Мов шляхи-плюші переплелися,
         дві душі моїх зійшлися,
  і чого я прагну: чи спокою,
         чи гучного бою?

(«Дві душі…» // С. 77)

• Не вам, плазуючим в багні,
  Брудним, підпилим крамарям,
  Гасить священнії вогні
  І підтинати літ орлам,
         Не вам, не вам!
  Ви хижий птах, що будить жах,
  І не за вами певний шлях!

(Не вам! // С. 66)

• Роки минають, за ними другі,
  Правда за гратами спить,
  Тіль недоля гуля навкруги,
  Вкраїна мовчала й мовчить…

(Пісні минулих часів. ІІ. // С. 47)

Джерело

• Чумак, Василь. Червоний заспів: Поезії. Оповідання і нариси. Статті та рецензії. Засідання дитячого гуртка «Музо, геть», п'єса-шарж. Автобіографічні матеріяли. Спогади про поета / Упоряд., авт. передм. та приміт. Іван Ільєнко. — К.: Дніпро, 1991. — 364 с.