Чубач Ганна Танасівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[[|]]

Ганна Чубач
Ganna Chubach.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ганна Чубач (1941-2019) — українська письменниця, член Національної спілки письменників України.

Цитати[ред.]

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


А[ред.]

  •  

А я встаю раніше голубів... Це дуже рано? Чи занадто пізно? Ясну реальність додаю до снів - і вам дарую світанкову пісню... Чому це так - не відаю сама. Співоча доля? Чи душа відкрита? Чи може, просто: лагідні слова щоранку хочуть мною говорити?[1]

Г[ред.]

  •  

Гаденку: Стане важко у світі цім жити, Та нікого й себе не вини - Все згоріло у полум'ї літа, Все втопили дощі восени.[2]

І[ред.]

  •  

Ідуть дощі на наші душі. На наші голови ідуть. Такі холодні і бездушні. Такі важкі неначе ртуть... Хіба що будуть якісь зміни... За обрій хмари відпливуть. А поки що - на Україні - дощі ідуть... Дощі ідуть...[3]

О[ред.]

  •  

О бідний мій народе, Важка твоя дорога: Реліктові дерева Рубали дуже довго! Вже думала: минуло. Воно ж й тепер на часі: Реліктові дерева - Рубають на Донбасі.[4]


Примітки[ред.]

  1. Ганна Чубач та ін.. Рідні обрії (альманах). — Український письменник, 2018. — С. 256.
  2. Ганна Чубач та ін.. Рідні обрії (альманах). — Український письменник, 2018. — С. 256.
  3. Ганна Чубач та ін.. Рідні обрії (альманах). — Український письменник, 2018. — С. 255-256.
  4. Ганна Чубач та ін.. Рідні обрії (альманах). — Український письменник, 2018. — С. 255.


Bookmark-new.svg