Час second-hand (кінець червоної людини)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Час second-hand (кінець червоної людини) — книга білоруської письменниці Світлани Алексієвич, яка вийшла друком у 2013 році.

Цитати[ред.]

  •  

Ось вона – свобода! Чи такою ми її очікували?[1]

  •  

Свобода – (...)коли ти можеш жити так, щоб не замислюватися про свободу.[2]

  •  

Свобода – це нормально.[2]

  •  

Велика ідея потребує крові.[3]

  •  

Запалювати людські серця – це поети вміють. Революцію ви зробите. А далі, далі – що?[4]

  •  

Годівниця прикінчила не одну революцію.[5]

  •  

Щасливі люди не хочуть помирати... і ті... ті, кого люблять, теж не хочуть. Відпрошуються.[6]

  •  

Кохання – не волосина, швидко не вирвеш.[7]

  •  

Хтось доніс... Завжди є такі люди, в них душа чорна. Живуть вони... як без душі... І серце в них медичне, а не людське.[8]

  •  

Мама вчила нас молитов. Без Бога тебе й черв'як проковтне.[8]

  •  

Історія – це життя ідей. Не люди пишуть, а час пише. А людська правда – це цвях, на який кожен вішає свого капелюха.[9]

  •  

Оця звичайність занять поряд зі смертю... Вона небезпечна... Смерть можна переплутати з життям.[10]

  •  

Батьки не здогадуються, наскільки в їхніх дітей усе серйозно. Перше кохання — це сташно. Смертельно небезпечно.[11]

  •  

Ті, хто поїзав з країни? Там вони і каструлі продають, і піцу розвозять... на картонній фабриці коробки клеять... Там не соромно.[12]

  •  

Небезпечно жити довго. Мій час закінчився раніше за моє життя. Слід умирати разом зі своїм часом.[13]

  •  

Я працював в архіві й знаю: папірці брешуть ще гірше, ніж люди.[14]

  •  

До кінця сорок третього року ми вже навчилися воювати. Уже правильно воювали. Стало менше людей гинути... Тоді в мене з'явилися друзі.[15]

  •  

Навіть пекло людина хоче зрозуміти.[16]

  •  

Війна – це болото, легко влізти й важко вилізти.[17]

  •  

Коли дме сильний вітер, найвище здіймається сміття.[17]

  •  

Героїв на війні немає... Якщо людина взяла до рук зброю, вона вже не буде доброю. У неї не вийде.[18]

  •  

Померти ніколи не запізнишся.[19]

  •  

Минає час і біль стає знанням. І знанням теж.[20]

  •  

Щасливі люди — завжди діти. Їх слід оберігати, вони вразливі й кумедні. Беззахисні.[21]

  •  

Нас рятує кількість отриманої любові, це наш запас міцності.[22]

  •  

Слова – це тільки доповнення станів. Наших почуттів.[23]

  •  

На незнайому людину ще можна сподіватися.[23]

  •  

Взяти страждання у свої руки, володіти ним цілковито і вийти з нього, щось звідти винести. Це така перемога, тільки в цьому є сенс. Ти не з порожніми руками... А інакше навіщо було спускатися в пекло?[24]

  •  

Де б я хотіла жити? Я хотіла б жити в дитинстві...[25]

  •  

Великі кати без маленьких не обходяться. Їх потрібно багато, тих, хто брудну роботу виконуватиме...[26]

  •  

їм... нашим батькам... хочеться почути, що вони прожили велике й не геть нездарне життя і вирили в те, в що варто вірити. А що вони чують? Вони чують з усіх боків, що їхнє життя – суцільне лайно, й у них нічого не було, крім їхніх жахливих ракет і танків.[27]

  •  

Ніхто не думає ні про що величне... грандіозне... Об'їлися величним! Хочеться людського. Нормального. Звичайного...[28]

  •  

Усі сьогодні хочуть говорити, але одне одного ніхто не чує...[28]

  •  

Ми гадаємо, що монстр має бути з рогами та копитами. А тут наче людина перед тобою сидить... нормальна людина...[29]

  •  

Завжди залишаються та свідчать жертви, а кати мовчать. Кудись провалюються, в якусь невидиму діру. У них немає прізвищ, немає голосів. Вони безслідно зникають, ми нічого про них не знаємо.[29]

  •  

Машина працювала без зупинок... десятки років... Логіка була геніальна: жертва – кат, і в кінці кат – теж жертва. Неначе не людина це вигадала... Так досконало все буває тільки в природі. Маховик крутиться, а винних немає. Немає! Усі хочуть, щоб їх пожаліли. Усі – жертви. У кінці ланцюжка – всі![30]

  •  

Минуле для одних – скриня м'яса й бочка крові, для інших – велика епоха.[30]

  •  

Раніше казали «прості люди», а зараз «простолюд». Відчуваєте різницю?[31]

  •  

Якщо півкраїни мріє про Сталіна, то він обов'язково з'явииться.[32]

  •  

У нас швидше знайдеш святого, ніж чесного й успішного.[33]

  •  

Краще нічого не робити. Ані добра, ані зла. Те, що сьогодні – добро, завтра виявиться – злом.[34]

  •  

Найстрашніші люди – це ідеалісти...[34]

  •  

Бути в опозиції нині модно[35]

  •  

Ми пішли на перший мітинг разом (...) Купили про всяк випадок квіти. Не будуть же стріляти в людей із квітами![35]

  •  

«Я не голосував за цю сволоту, я голосував за іншу сволоту!»[36]

  •  

Який сенс змінювати уряд, якщо ми самі не змінюємося?[37]

  •  

Натовп ніколи нічого не вирішує, вирішують особистості.[37]

  •  

Якщо людина знала кохання, до неї можна завжди прийти...[38]

  •  

Чоловіки – вони боягузи! Бомж чи олігарх – немає жодної різниці. На війну підуть, революцію зроблять, а в коханні зрадять.[39]

  •  

Страждання – це танець, у ньому і жест, і плач, і смирення. Як у балеті...[40]

  •  

У коханні немає свободи. Навіть якщо ви знайдете свій ідеал, у нього будуть не ті парфуми, він полюблятиме смажене м'ясо й сміятиметься з ваших салатиків, не там залишить шкарпетки та штани. І завжди треба страждати.[41]

  •  

Їм потрібні тільки наші почуття, наші слова, а самі ми їм не потрібні, тому що вони цього не пережили.[42]

  •  

У болю є все – і морок, і перемога, іноді я вірю, що біль – це міст між людьми, прихований зв'язок, а іншим разом у відчаї думаю, що це – провалля.[42]

  •  

Вона побачила пекло й має побачити рай. Щоб знову світ для неї прийшов у рівновагу.[43]

  •  

Смерть схожа на кохання[44]

  •  

Є тип людей, які не можуть бути м'ясом, а є інший тип, готовий бути тільки м'ясом.[45]

  •  

Треба бути дурнем, щоб залишитися розумним[46]

  •  

Нічого, крім любові, нас не врятує. Того, хто молиться по зле, Аллах не слухає. Аллах учить: не сділ відчиняти двері, які потім не зачиниш...[47]

  •  

Базікання завжди закінчується кров'ю.[48]

  •  

Росіянам потрібні «чорні», щоб вони могли відчувати себе «білими», дивитися на когось згори вниз.[49]

  •  

...хто з трупами не стикався, гадає, що вони мовчать.[50]

  •  

Якщо вдома гуляти, то з вродливою жінкою, з якою не соромно потрапити на очі дружині.[50]

  •  

Реальність – це не ґетто для митця. Це теж вільний світ.[51]

  •  

Убивство для катів така ж таємниця, як і для жертв...[52]

  •  

Піти туди означає бути дурнем, не піти – ще гірше.[53]

  •  

Зрадником стати легко, тому що маму любиш...[54]


Bookmark-new.svg

Примітки[ред.]

  1. Час second-hand, 2015, с. 9
  2. а б Час second-hand, 2015, с. 10
  3. Час second-hand, 2015, с. 34
  4. Час second-hand, 2015, с. 36
  5. Час second-hand, 2015, с. 52
  6. Час second-hand, 2015, с. 73
  7. Час second-hand, 2015, с. 77
  8. а б Час second-hand, 2015, с. 79
  9. Час second-hand, 2015, с. 114
  10. Час second-hand, 2015, с. 143
  11. Час second-hand, 2015, с. 146
  12. Час second-hand, 2015, с. 156
  13. Час second-hand, 2015, с. 158
  14. Час second-hand, 2015, с. 162
  15. Час second-hand, 2015, с. 182
  16. Час second-hand, 2015, с. 187
  17. а б Час second-hand, 2015, с. 189
  18. Час second-hand, 2015, с. 190
  19. Час second-hand, 2015, с. 191
  20. Час second-hand, 2015, с. 202
  21. Час second-hand, 2015, с. 203
  22. Час second-hand, 2015, с. 211
  23. а б Час second-hand, 2015, с. 217
  24. Час second-hand, 2015, с. 220
  25. Час second-hand, 2015, с. 228
  26. Час second-hand, 2015, с. 253
  27. Час second-hand, 2015, с. 259
  28. а б Час second-hand, 2015, с. 260
  29. а б Час second-hand, 2015, с. 264
  30. а б Час second-hand, 2015, с. 269
  31. Час second-hand, 2015, с. 276
  32. Час second-hand, 2015, с. 278
  33. Час second-hand, 2015, с. 279
  34. а б Час second-hand, 2015, с. 281
  35. а б Час second-hand, 2015, с. 283
  36. Час second-hand, 2015, с. 284
  37. а б Час second-hand, 2015, с. 286
  38. Час second-hand, 2015, с. 318
  39. Час second-hand, 2015, с. 327
  40. Час second-hand, 2015, с. 328
  41. Час second-hand, 2015, с. 329
  42. а б Час second-hand, 2015, с. 334
  43. Час second-hand, 2015, с. 345
  44. Час second-hand, 2015, с. 350
  45. Час second-hand, 2015, с. 355
  46. Час second-hand, 2015, с. 356
  47. Час second-hand, 2015, с. 380
  48. Час second-hand, 2015, с. 381
  49. Час second-hand, 2015, с. 385
  50. а б Час second-hand, 2015, с. 415
  51. Час second-hand, 2015, с. 416
  52. Час second-hand, 2015, с. 434
  53. Час second-hand, 2015, с. 438
  54. Час second-hand, 2015, с. 443

Джерела[ред.]

  • Світлана Алексієвич. Час second-hand (кінець червоної людини). — Київ: Дух і літера, 2015. — 456 с. — ISBN 9789663784212